Борисенко Павло Федорович
БОРИСЕ́НКО Павло Федорович (15(28). 01. 1905, м. Тростянець, нині Сум. обл. — 01. 12. 1993, Чернівці) — художник. Член СХУ (1939). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. інститут (1929; викл. С. Прохоров і М. Шаронов). Послідовник соцреалізму. Працював у галузі станк. малярства та графіки, у жанрах портрета, натюрморту і темат. композиції. Учасник всеукр. виставок від 1939. Персон. — у Чернівцях (1965, 1984). Роботи Б. зберігаються у худож. і краєзнав. музеях України та Росії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Жіночий портрет» (1920), серія «Старий Ташкент» (1929), «Червоні вступають» (1936), «Арешт Павла», «Зустріч Т. Шевченка з художником І. Сошенком у Літньому саду в Петербурзі», «Портрет майстра літографії І. Іванова» (усі — 1939), «Передача досвіду» (1940), «Портрет М. Бурачека» (1941), «Штурм Перекопу» (1944), «Танки в засаді», «Поблизу фронту», «Портрет письменника Остапа Вишні» (усі — 1945), «О. Кобилянська читає “Кобзаря” селянам с. Димки» (1948), «Висока нагорода», «Загибель ілюзій» (обидва — 1952), «До університету», «Портрет дружини» (обидва — 1954), «Т. Шевченко» (1955–56), «Осінь у передгір’ях Карпат» (1956), «Автопортрет» (1963), «Володя Ульянов на екзамені» (1964), «Вид на Чернівці» (1966).
Рекомендована література
- Павло Федорович Борисенко: Каталог. Чц., 1965.