БОРИ́СОВ Валентин Тихонович (07(20). 07. 1901, м. Богодухів, нині Харків. обл. — 24. 09. 1988, Харків) — композитор, педагог, музично-громадський діяч. Член СКУ (1932). Професор (1977). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1971). Респ. премія УРСР ім. М. Лисенка (1987). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. муз.-драм. ін­ститут (1927; кл. композиції С. Богатирьова). Працював муз. ред. на радіо, у роки війни — композитором ляльк. театру у Махачкалі, Ташкенті. Від 1944 — у Харків. консерваторії (від 1963 — Харків. ін­ститут мистецтв): викл., від 1947 — доцент, одночасно 1944–49 — ректор, 1973–83 — завідувач кафедри, 1983–88 — професор кафедри композиції та інструментовки. Очолював Харків. обл. композитор. організацію (1944– 48). Пред­ставник харків. композитор. школи. Продовжував традиції вітчизн. ліро-епіч. симфонізму, під­креслюючи ладову самобутність укр. народно-пісен. основи. Мист. доробок Б. характеризується викори­ста­н­ням нар. джерел (рос., укр., казах., киргиз. фольклору) та новітніх досягнень сучас. композитор. техніки. Багато й плідно працював над інструментува­н­ням і редагува­н­ням творів укр. композиторів М. Лисенка, В. Сокальського, В. Косенка, М. Коляди.