Борова
БОРОВА́ — селище міського типу Харківської області, райцентр. Знаходиться на р. Борова (притока Осколу, бас. Сіверського Дінця), за 165 км від обл. центру. Залізнична ст. Переддонбасівська. Автостанція. Площа 7,8 км2. Насел. 6843 особи (2001, складає 92,5 % до 1989), серед яких понад 90 % — українці, решта — росіяни, білоруси, вірмени, азербайджанці, євреї та ін. Рельєф рівнинний з незнач. похилом до річки. Перша писемна згадка про х. Боровий припадає на 1660, а про село Б., яке виникло зі слободи з однойм. назвою й х. Боровий — на 1773. Від 1923 Б. — райцентр. 1925 у с-щі відкрито мед. пункт, початк. школу, райсільбуд. Під час голодомору в Б. траплялися численні випадки голод. смерті. 1942–43 с-ще окуповане нім. військами. 1957 у зв’язку зі спорудженням Червонооскіл. водосховища, територію, де знаходились х. Боровий і слобідка Б., було затоплено, а мешканців переселено на зх. околицю Б. Село стало компактнішим і впорядкованішим. Від 1968 — смт. Нині у Б. діють: колективне підприємство «З-д продтоварів», ЗАТи — «Борів. молокозавод», «З-д будматеріалів»; 2 заг.-осв. шк., муз. школа, ДЮСШ, Будинок дит. та юнац. творчості; центр. лікарня й поліклініка; 2 Будинки культури, кінотеатр, 2 б-ки, відділ. 2-х банків. У с-щі є брат. могила воїнів-визволителів Б., полеглих у роки 2-ї світової війни, меморіал борівчанам, Героям Рад. Союзу — В. Колеснику та Е. Шутьку.