БОРОВА́ — селище міського типу Харківської області, райцентр. Знаходиться на р. Борова (притока Осколу, бас. Сіверського Дінця), за 165 км від обл. центру. Залізнична ст. Перед­донбасівська. Авто­станція. Площа 7,8 км2. Насел. 6843 особи (2001, складає 92,5 % до 1989), серед яких понад 90 % — українці, решта — росіяни, білоруси, вірмени, азербайджанці, євреї та ін. Рельєф рівнин­ний з не­знач. похилом до річки. Перша писемна згадка про х. Боровий припадає на 1660, а про село Б., яке виникло зі слободи з однойм. на­звою й х. Боровий — на 1773. Від 1923 Б. — райцентр. 1925 у с-щі від­крито мед. пункт, початк. школу, райсільбуд. Під час голодомору в Б. траплялися числен­ні випадки голод. смерті. 1942–43 с-ще окуповане нім. військами. 1957 у звʼязку зі спорудже­н­ням Червонооскіл. водо­сховища, територію, де знаходились х. Боровий і слобідка Б., було затоплено, а мешканців пере­селено на зх. околицю Б. Село стало компактнішим і впорядкованішим. Від 1968 — смт. Нині у Б. діють: колективне під­приємство «З-д продтоварів», ЗАТи — «Борів. молокозавод», «З-д будматеріалів»; 2 заг.-осв. шк., муз. школа, ДЮСШ, Будинок дит. та юнац. творчості; центр. лікарня й поліклініка; 2 Будинки культури, кінотеатр, 2 б-ки, від­діл. 2-х банків. У с-щі є брат. могила воїнів-визволителів Б., полеглих у роки 2-ї світової війни, меморіал борівчанам, Героям Рад. Союзу — В. Колеснику та Е. Шутьку.