Боровик Віталій Гаврилович

БОРОВИ́К Віталій Гаврилович (справж. — Боровиков; крипт.: В. Б., В. Б-к; 18(30). 10. 1864, м. Ніжин, нині Черніг. обл. — 28. 12. 1937, Одеса) — публіцист, поет, перекладач. Навч. в Остроз. прогімназії (1876–80), Ніжин. гімназії (1880–84), закін. природн. відділ. фіз.-мат. факультету Університету св. Володимира у Києві (1889). Під час навч. в Університеті належав до літ. гуртка «Плеяда», де був залучений Лесею Українкою до створення б-ки перекладів зі світ. літ-ри. Один із засн. Братства тарасівців (1891), входив до складу одес. «Громади». Зазнав переслідувань і арешту (1899), звинувач. у пропаганді анархо-соціаліст. ідей. Після п’ятимісяч. ув’язнення висланий за межі Херсон. губ. із забороною служити у закладах Міністерства нар. освіти. Завдяки сприянню письменника Г. Мачтета працював 1900–05 зав. лаб. Волин. губ. акцизного упр. в Житомирі. 1905–10 — неодмінний чл. Кременец. повіт. управи. Організатор і актив. діяч Товариства дослідників Волині, секр. природн. і етногр. секції (від 1900). Організував при Волин. губ. земстві відділ. с.-г. статистики. Від 1911 — у земських установах Одеси. Публіцист. твори (зокрема «Вісті з Волині», 1889; «З України: Мужицький рай у Росії», 1893) й переклади вміщував у львів. ж. «Правда», «Дзвінок», «ЛНВ»; вірші «Мати-українка» та «До сина» подані в антології «Акорди» (1903). Відтворив українською мовою першу частину поеми Дж. Мільтона «Втрачений рай» (не опубл.), окремі оповідання В. Гаршина й Г. Мачтета. 1911 відкрив в Одесі першу укр. книгарню. Під час 1-ї світової війни очолював Одес. укр. комітет допомоги виселенцям із Галичини. Видавав г. «Українське слово», співпрацював з Одес. міською укр. радою, брав участь в організації укр. шкіл і заснуванні Одес. с.-г. інституту (1918), де працював до арешту органами НКВС і розстрілу. Захоплювався фольклористикою, склав тлумач. словник живої української мови (не опубл.; картотека містила понад 300 тис. реєстрових слів), збирав бібліотеку укр. видань. Мав тісні стосунки з багатьма укр. письменниками. Автор спогадів про М. Коцюбинського («Театр. Клуб. Кіно», О., 1928, № 38).

Рекомендована література

1. Максим’юк Т. І. Одеська персоналія: Віталій Боровик // Муза. 1992, 31 січ.;
   Google Scholar Internet
2. Мисечко А. І. Віталій Гаврилович Боровик // Зап. істор. факультету Одес. університету. 1999. Вип. 9;
   Google Scholar Internet
3. Максим’юк Т. І. «Батьківщиною своєю вважаю Волинь...» // Житомирщина на зламі тисячоліть: Наук. зб. «Велика Волинь». Ж., 2000. Т. 21.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю