Боровик Євген Станіславович

Визначення і загальна характеристика

БОРОВИ́К Євген Станіславович (11(24). 04. 1915, Петро­град, нині С.-Петербург — 07. 02. 1966, Харків) — фізик. Батько А. Боровика. Доктор фізико-математичних наук (1955), професор (1957). Член-кореспондент АН УРСР (1961). Закін. Ленінгр. політех. ін­ститут (1937). Працював інж. на дослід. станції глибокого охолодже­н­ня в Харкові (1938–41; здійснив низку дослідж. із тепло­провід­ності рідких азоту, метану, етилену, окису вуглецю, газоподіб. азоту в широкому інтервалі т-р і тисків); від 1945 — старший науковий спів­робітник від­ділу низьких т-р, від 1958 — зав. лаб. Харків. фіз.-тех. ін­ституту; від 1950 (за сумісництвом) — професор кафедри заг. фізики Харків. університету, де роз­почав під­готовку студентів зі спеціальності «феромагнетизм». Наукові дослідже­н­ня у галузях фізики рідин, фізики й техніки високого вакууму, фізики низьких т-р, фізики металів у сильних електр. і магніт. полях, фізики плазми, гальваномагніт. явищ. Роз­винув новий напрям приклад. фізики — викори­ста­н­ня низьких т-р для виробле­н­ня методів одержа­н­ня вакууму, сильних стаціонар. та імпульсних, великої тривалості магніт. полів. Спільно з Б. Лазаревим роз­робив кріоадсорбцій. і кріоконденсацій. методи одержа­н­ня високого вакууму. Засн. наук. школи.

Пр.: Тепло­проводность азота // ЖЭТФ. 1947. № 4; Изменения со­противления метал­лов в магнитном поле при низких температурах // Там само. 1952. Т. 23, № 1; Гальваномагнитные явления и свойства электронов проводимости в метал­лах // Изв. АН СССР. Сер. Физика. 1955. Т. 19, № 4; О продуктах разложения масел в диф­фузион­ных маслах // УФЖ. 1957. № 2 (спів­автор); Лекции по фер­ромагнетизму: Учеб. пособ. Х., 1960; 1966; 1972 (спів­автор).

Б. Г. Лазарев

Завантажити статтю