БОРОВО́Й Саул Якович (30. 10(12. 11). 1903, Одеса — 30. 08. 1989, там само) — історик, економіст, книго- і крає­знавець. Доктор історичних наук (1940). Навч. в Одес. археол. ін­ституті, закін. юрид. факультет Одес. ін­ституту нар. господарства (1924). У 1921–34 працював у місц. істор. архіві, в Євр. академ. та Одес. держ. публ. б-ках. Спів­працював з Укр. наук. ін­ститутом книго­знавства, опублікував у його органі праці «Нариси з історії єврейської книги на Україні» («Бібліол. вісті», К., 1925, № 1–2; 1926, № 1) та «Одеська єврейська академічна бібліотека ім. Менделе Мойхер-Сфоріма» («Бібліол. вісті», К., 1926, № 4). У 1934–77 — професор кафедри екон. історії Одес. ін­ституту нар. господарства. Автор праць з екон. історії Рос. імперії та історії Пд. України (найважливіші: «Кредит и банки Рос­сии: Середина XVII в. — 1861 г.», 1958; «А. А. Скальковский и его работы по истории Южной Украины», 1960; «Про економічні по­гляди А. О. Скальковського», 1961; «О некоторых особен­ностях аграрного строя Степной Украины в пореформен­ный период»; «Основные моменты в развитии сельскохозяйствен­ного производства и форм эксплуатации крестьян Степной Украины в дореформен­ный период» (обидві — 1964); «Экономическая история СССР и зарубежных стран», 1978, спів­авт.). Результатом дослідж. історії євреїв в Україні 17–18 ст. стали праці «Евреи в Запорожской Сечи: По мат. сечевого архива» (1934), «Национально-освободительная война украинского народа против польского владычества и еврейское население Украины» (1940), «Евреи в Лев­обережной Украине в 17– 18 вв.» (неопубл.). Ці роз­відки уві­йшли в доктор. дис. «Ис­следования по истории евреев на Украине 16–18 вв.» (1940). У період боротьби з т. зв. космополітизмом був звільнений з ін­ституту, до якого повернувся 1954. Автор досліджень з історії книгови­да­н­ня на Пд. України, з біо­графій О. Пушкіна, А. Міцкевича, М. Гоголя, О. Герцена. У «Воспоминаниях» (Москва; Иерусалим, 1993) подав цікаві характеристики укр. ученим, яких знав особисто,– М. Слабченку, Ю. Меженку, О. Загоровському, О. Рябініну-Скляревському, Ф. Петруню,– а також М. Алексєєву, В. Пічеті.