Бородін Іван Парфенійович
БОРОДІ́Н Іван Парфенійович (Бородин Иван Парфеньевич; 06(18). 01. 1847, побл. Новгорода, нині РФ — 05. 03. 1930, м. Ленінград, нині С.-Петербург) — російський ботанік. Доктор ботаніки (1886). Акад. С.-Петербур. Імператор. АН (1902), академік АН УРСР (1925). Закін. С.-Петербур. університет (1869). Учень А. Бекетова. Працював у Ліс. інституті: викл., професор (від 1880), заслужений професор (від 1894). Одночасно викладав у Військ.-мед. академії (1878–80, 1893–99 — проф.); С.-Петербур. університеті (1887–93): доцент, екстраординар. проф. на Вищих жін. курсах. 1897–1901 — керівник бюро з приклад. ботаніки. Був дир. Ботан. музею С.-Петербур. Імператор. АН. Наукові дослідження у галузі фізіології та анатомії рослин. 1917–19 — віце-президент С.-Петербур. Імператор. АН. Засн. Рос. ботан. товариства (1916), президентом якого був до 1930. Вивчав дихання та роль аспарагіну в цьому процесі, властивості хлорофілу, кристалічні відкладення оксалату кальцію в клітині. Уперше (1882) виділив хлорофіл у кристаліч. вигляді.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Курс анатомии растений; Краткий учебник ботаники; Процесс оплодотворения в растительном царстве (усі — С.-Петербург, 1888); Первый Всероссийский съезд русских ботаников // Журн. Рус. ботан. об-ва. 1922. Т. 7.
Рекомендована література
- Торохов В. А. Академик И. П. Бородин — пионер охраны русской природы // Охрана природы. 1943. № 2;
- Любименко И. И. Иван Парфеньевич Бородин // Сов. ботаника. 1947. № 3;
- Баранов М. П. и др. Первый президент Всесоюзного Ботанического общества Иван Парфеньевич Бородин // БЖ. 1988. Т. 73, № 8.