Бортко Володимир Володимирович
БОРТКО́ Володимир Володимирович (27. 09. 1924, м. Курськ, РФ — 12. 03. 1983, Москва) — режисер. Батько В. Бортка. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1968). Закін. Інститут театр. мистецтва в Москві (1949). Працював у драм. театрах на Малій Бронній (1949–57), ім. М. Гоголя (1957–64, обидва в Москві), де здійснив постановки «Назара Стодолі» Т. Шевченка (1951), «Не називаючи прізвищ» В. Минка (1953; 1-а постановка на рос. сцені); в ін. театрах Москви, а також у Волгограді, Курську. 1964–71 очолював Одес. рос. драм. театр ім. А. Іванова. 1971–83 працював у театрах Волгограда та Курська. Здійснив окремі постановки в театрах Києва, Львова, Польщі. Мистецтву Б. притаманне глибоке, іноді несподіване розуміння вдачі, вчинків героя, витончений сценіч. малюнок вистави.
Додаткові відомості
- Основні вистави
- «Сто чотири сторінки про любов» Е. Родзинського, «У день весілля» В. Розова (обидві — 1964), «Різдво в домі сеньйора Куп’єлло» Е. де Філіппо, «Коли мертві оживають» І. Рачади, «Дон Кіхот іде в бій» В. Коростильова (усі — 1965), «Втеча» М. Булгакова (1967), «Всього 13 місяців» Ю. Динова (1969), «Пам’ять серця» О. Корнійчука (1970).
Людина 