Борушенко Оксана Павлівна
Визначення і загальна характеристика
БОРУШЕ́НКО Оксана Павлівна (09. 04. 1939, Варшава — 05. 01. 2020, м. Куритиба, Бразилія) — історик. Дочка Павла, сестра Лариси Борушенків. Доктор історії в УВУ (1972). Закін. Федерал. університет Парани (м. Куритиба, Бразилія; 1963), де і працювала проф. департаменту історії (1967–92). Одночасно була консультантом секретаріату вищої освіти при Федерал. мін-ві освіти Бразилії (1986–92). Від 1995 була дир. Управи історико-культурної спадщини при Фундації культури Куритиби. Культурно-освітній референт, секр. Українсько-бразилійської центральної репрезентації; голова жіночої організації при Хліборобсько-освітньому союзі (1986–90). Досліджувала історію слов’янських народів; методологію соціально-історичних студій; історію еміграційних рухів, зокрема українців у Бразилію. Автор і співавтор багатьох статей в ЕСУ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Os Ucranianos // Boletim information da Casa Romârio Martins. Curitiba, 1981; Imigraçâo Ucraniana no Brasil // In Festschrift für Hermann Kellenbenz. Kommission bei Klett-Cota. Nürenberg, 1982; Política imigratôria // In idçias em Debate 5. Biblioteca Pûblica do Paranâ. Paranâ, 1986; A imigrante Ucraniana em prosa e verso, in Histôria: Questôes & Debates. Curitiba, 1988; Um microcosmos Ucraniano na Baviera // In Anais da IX Reuniâo da S. B. P. H. Curitiba, 1990; Бразилійська Україна // Енциклопедичний вісник України. 2015. Вип. 6-7.
Завантажити статтю
Людина 
