КО́РНИЦЯ — село Білогірського ра­йону Хмельницької області. Під­порядковане Залузькій сільській раді. Роз­ташоване на р. Горинь, за 130 км від обл. центру та за 12 км від райцентру. Площа 2,02 км2. Населе­н­ня 498 осіб (2001), пере­важно укра­­їнці. Виявлено поселе­н­ня черняхівської культури, збереглися залишки давніх валів. Уперше зга­­дується в писемних джерелах 1450. Жителі брали участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького. У К. тривалий час до 1772 роз­­­ташовувалася резиденція князів Санґушків на Волині (пере­несено в м. Славута, нині Хме­­льн. обл.). Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Російській імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко Ізя­­славського (Заславського) пов. Волинської губ. На­прикінці 19 ст. проживало 1124, за пере­писом 1911 — 2030 осіб. Тут здавна мешкала знач­­на кількість євреїв. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Корнинці потер­­пали від голодомору 1932–33, за­знали сталінських ре­пресій. 1934–54 існувала Корницька сільська рада. Від липня 1941 до січня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. Ни­­ні у селі функціонують дитсадок і фельд­­шер.-акушерський пункт.