Горинь
ГОРИ́НЬ — річка у Тернопільській, Хмельницькій, Рівненській областях, а також у Брестській області (Білорусь), права притока Прип’яті (басейн Дніпра). Довжина 659 км, площа басейну 27,7 тис. км2. Бере початок з джерел побл. с. Волиця, перетинає пн. частину Поділ. височини та сх. — Волин. височини, нижче тече Поліс. низовиною. Пн., відносно звужена (до 1–3 км) ділянка долини Г. з подекуди заболоченою заплавою, нижче м. Славута (Хмельн. обл.) розширюється. Нижче смт Оржева шир. долини досягає 10–15 км. Заплава у нижній течії широка (понад 400 м), заболочена, розчленована осушувал. каналами. Річище Г. звивисте, до гирла р. Полтва завширшки 5–10 м, нижче — 25–60 м. Глиб. на плесах 1,5–2,5 м, подекуди 5–11 м, на перекатах зменшується до 0,3 м. Похил річки 0,29 м/км. Осн. притоки: Случ (права), Вілія (ліва). Живлення мішане. Льодостав у верх. течії триває від серед. грудня до серед. березня, у нижній — із запізненням на 5–10 днів. Г. зарегульов. числен. водосховищами та ставками. Воду використовують для тех., побут. та с.-г. потреб. На Г. — м. Ізяслав, Славута, Дубровиця. Р-н рекреації.
Фотоілюстрації
