Бражник Іван Андрійович

БРА́ЖНИК Іван Андрійович (04(16). 10. 1897, с. Гринцеве, нині Лебедин. р-ну Сум. обл. — 27. 04. 1965, Київ) — спортсмен, тренер, педагог. Батько В. Бражника. Заслужений майстер спорту (1940). Заслужений тренер СРСР з гімнастики (1956). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Вищі курси інструкторів спорту та допризовної фіз. підготовки в Києві (1923), Військ.-пед. інститут у Москві (1926). Працював викл. у середніх школах та інструктором у спорт. клубах Сум, ст. викл. Харків. мед. інституту (1927–31); старший викладач (1931–35), завідувач кафедри (1936–41), доцент (від 1939) Харків. інституту фізичної культури; зав. (1944–62), доцент (1963–64) каф. гімнастики Київ. інституту фізичної культури. Голова Федерації гімнастики України (1945–62). Переможець і призер змагань з гімнастики в розіграші першостей України, переможець змагань з легкої атлетики на спартакіадах Харків. губ. (1924 — 1-е м. зі стрибків у довжину). Б. — один із подвижників розвитку спорт. та худож. гімнастик, акробатики в Україні. Розробляв теорію й методику навч. та тренування з гімнастики. 1936–38 підготував команду гімнастів України, яка двічі перемагала в першостях СРСР. Б. — один із укладачів єдиної спорт. термінології в СРСР (1937). Вихованці — Н. Бочарова, Л. Латиніна, Б. Шахлін, Ю. Титов, П. Астахова та ін.

Завантажити статтю