БРА́ЖНИКОВ Вадим Євгенович (29. 09. 1923, Житомир — 17. 10. 1991, Москва, похов. у Києвi) — право­знавець. Син Є. Бражникова. Кандидат юридичних наук (1961). Закiн. Київ. університет (1951). Вiдтодi працював у Секторi держави i права АН УРСР (від 1969 — Ін­ститут): м. н. с., ст. н. с. Дослiджував правовi про­блеми орг-цiї, дiяльностi й статусу рад. мiсц. органiв влади, статусу депутата, роз­виток полiт. орг-цiї су­спільства. Спiвавт. низки колект. праць, зокрема 2-том. «Iсторiї держави i права Української РСР (1917–1967)» (К., 1967) та «Истории государства и права Украинской ССР» (К., 1976; Держ. премiя УРСР, 1981).