Бражников Вадим Євгенович
БРА́ЖНИКОВ Вадим Євгенович (29. 09. 1923, Житомир — 17. 10. 1991, Москва, похов. у Києвi) — правознавець. Син Є. Бражникова. Кандидат юридичних наук (1961). Закiн. Київ. університет (1951). Вiдтодi працював у Секторi держави i права АН УРСР (від 1969 — Інститут): м. н. с., ст. н. с. Дослiджував правовi проблеми орг-цiї, дiяльностi й статусу рад. мiсц. органiв влади, статусу депутата, розвиток полiт. орг-цiї суспільства. Спiвавт. низки колект. праць, зокрема 2-том. «Iсторiї держави i права Української РСР (1917–1967)» (К., 1967) та «Истории государства и права Украинской ССР» (К., 1976; Держ. премiя УРСР, 1981).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Місцеві ради УРСР на новому етапі. К., 1962; Розвиток громадських засад у діяльності місцевих рад депутатів трудящих УРСР. К., 1967 (співавтор); Нормативне регулювання діяльності місцевих рад. К., 1982; Керівництво рад народних депутатів економічним і соціальним розвитком. К., 1986.
Завантажити статтю
Людина 
