БРА́ЖНИКОВ Євген Семенович (13(25). 02. 1885, містечко Чуднів, нині смт Житомир. обл. — після 1933) — мово­знавець, громадський діяч. Батько В. Бражникова. Орден св. Станіслава 3-го ступеня (1914). Закін. істор.-філол. факультет Університету св. Володимира у Києві (1909). Автор праці з історії укр. літ-ри «Георгій Кониський і його літературна діяльність», яку було рекомендовано до друку в «Университетском вестнике». 1909– 18 — викладач словесності 1-ї чол. гімназії в Житомирі. Від 1918 — викладач методики української мови й історії укр. літ-ри в гімназіях Н. Овсян­никової та А. Покрамович. Одночасно від 1917 — у Волин. нар. університеті (згодом ІНО, Житомир): викл., від 1930 — доцент, водночас 1924–25 — декан філол. ф-ту. Від 1924 — ін­спектор Волин. губ. політ. освіти з ліквідації неписьмен­ності. Протягом 1921– 28 керував пере­підготовкою викладачів трудових шкіл Житомира і Волин. губ. Автор про­грами з української мови для трудових шкіл. Після 1933 доля неві­дома.