Браз Йосип Еммануїлович

БРАЗ Йосип Ем­мануїлович (10(22). 01. 1873, Одеса — 06. 11. 1936, Ліс-Шантільї побл. Парижа) — живописець, графік. Член Товариства пд.-рос. художників (1893). Закін. Одес. рисув. школу з великою бронз. меда­л­лю (1890; викл. К. Ко­станді); 1891–94 навч. у Ш. Голоші та АМ в Мюнхені; згодом — у Парижі, Амстердамі, Гаазі; 1895–96 — у С.-Петербур. АМ (майстерня І. Рєпіна), де отримав 1896 зва­н­ня клас. художника 1-го ступеня, від 1914 — її академік. Від 1893 брав участь у ви­ставках. У 1890–1900-х рр. створив цикл порт­ретів рос. художників І. Гінцбурга (1890-і рр.), К. Первухіна (1901), Л. Пастернака, С. Іванова (обидва — 1903) та ін. 1897–98 на замовле­н­ня П. Третякова працював над порт­ретом А. Чехова, остан. варіант якого був заверш. у Ніцці й став найві­домішим порт­ретом письмен­ника. 1900 вві­йшов до «Світу мистецтв» О. Бенуа, брав участь у ви­ставках гуртка 1900–03, 1911– 17, 1922 і 1924. Давав приватні уроки живопису, 1902–04 викладав у рисув. школі Товариства за­охоче­н­ня мистецтв у С.-Петербурзі. 1907–11 працював у Франції. Під впливом новіт. франц. мистецтва значно змінив живописну манеру в бік спроще­н­ня композиції, активності кольору й декоративності, що особливо виявилося в пейзажах Бретані, згодом — Криму (1913) і Фінляндії (1915–17). Після більшов. пере­вороту 1917 продовжив серію порт­ретів художників (П. Нерадовського, М. Добужинського, І. Фоміна, К. Сомова та ін.) і створив цикл натюрмортів: «Натюрморт з мідною ступкою» (1920), «Натюрморт з блакитним глеком» (1921), «Натюрморт з білою серветкою» (1922). Від 1918 — хранитель і ре­ставратор в Ермітажі, де працював з пере­рвами до 1928. Викладав станк. живопис у Держ. вільних худож. майстернях у Москві (1920–24), Вищому держ. худож. тех. ін­ституті у Ленін­граді (1927–28). У 1924 був заарешт. за звинуваче­н­ням у шпигунстві і від­правл. на Соловки, від січня 1926 — на заслан­ні у м. Новгород (РФ), де опрацьовував фонди й ре­ставрував памʼятники в Губ. музеї; того ж року від­булася його персон. ви­ставка. На­прикінці 1926 повернувся до Ленін­града; 1928 ви­їхав до Німеч­чини, того ж року пере­їхав у Францію й оселився в Парижі, де 1930 провів персон. ви­ставку. Окрім живопису, захоплювався антикваріатом. Гармонія барв у картинах Б. вражає своєю яскравістю і оригінальністю, по­єд­на­н­ням блиску і мʼякості. У музеях України зберігаються твори Б.: «На дачі» (1893), «Хризантеми» (1899, обидва — Одес. ХМ), «Жінка біля вікна», «Кабінет Олександра І в Па­вловську» (обидва — 1906, Київ. музей рос. мистецтва). Також зберігаються у ДРМ, ДТГ.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю