Брасюк Гордій Іванович
БРАСЮ́К Гордій Іванович (02(14). 01. 1899, с. Лука Житомир. пов. Волин. губ., нині Житомир. р-ну Житомир. обл. — 1942, м. Уфа, РФ) — письменник. Під час воєн. дій 1918–20 кілька місяців був інспектором у лазареті Армії УНР. Закін. Житомир. комерц. училище (1919), навч. у Київ. ІНО. Член «Просвіти». У 1920-х рр. учителював у с. Станишівка (нині Житомир. р-ну). Друкувався від 1924 у ж. «Червоний шлях», «Життя і революція», «Плуг». Входив до «Гарту», літ. організацій «Ланка», згодом — «МАРСу». Автор зб. оповідань «Устинка», «Безпутні» (обидві — Харків, 1926), «В потоках» (К., 1927), «Сни і дійсність» (Х.; К., 1930), роману «Донна Анна» (К., 1929), який був підданий критиці у пролеткульт. виданнях за «дрібнотем’я» та «натураліст. тенденції»; сценаріїв фільмів: «Безпритульні» (1928, у співавт.), «Вітер з порогів» (1930, у співавт. з А. Кордюмом). 1930 заарешт., на допитах не приховував своїх симпатій до ЦР, підтвердив агітац. діяльність на підтримку уряду УНР. Засудж. до 5 р. концтаборів. Після звільнення жив і працював у Запоріжжі. 1941 заарешт. вдруге (під час обшуку вилучено рукопис роману «Чечель» (773 сторінки) та 4 зошити чернеток повістей). Засудж. до 10 р. виправно-труд. таборів. У січні 1942 утримувався у в’язниці Уфи. Реабіліт. 1989 посмертно.
Рекомендована література
- З порога смерті. Письменники України — жертви сталінських репресій. К., 1991.