Братське об'єднання парафій Українських Православних Автокефальних церков (БО УПАЦ)
БРА́ТСЬКЕ ОБ’Є́ДНАННЯ ПАРА́ФІЙ УКРАЇ́НСЬКИХ ПРАВОСЛА́ВНИХ АВТОКЕФА́ЛЬНИХ ЦЕРКО́В (БО УПАЦ) – релігійна організація з виразною ідеєю національної незалежної Церкви, що діяла в Україні у 20–30-х рр. 20 ст. Виникла, вважають, не без допомоги спецслужб ГПУ на хвилі невдоволення частини духовенства нетрадиційністю єпископ. хіротоній в УАПЦ, що були здійснені на Всеукр. соборі УАПЦ 11 жовтня 1921. У червні 1925 в Лубнах (нині Полтав. обл.) відбувся організац. собор єпископів, який проголосив себе соборно-єпископ. церквою з офіц. назвою БО УПАЦ. Очолили Церкву архієпископ Іоаникій та єпископи Павло Погорілко, Сергій Лабунцев, Сергій Іваницький та Феофіл Булдовський. Єпископ Феофіл Булдовський згодом став митрополитом і очолив Церкву – відтоді її іноді називали булдовською, а її прихильників – булдовцями. Після утисків і переслідувань з боку влади 1937 перестала діяти остання громада БО УПАЦ.
О. Н. Саган