Братське об’єднання парафій Українських Православних Автокефальних церков (БО УПАЦ)

БРА́ТСЬКЕ ОБʼЄ́ДНА­Н­НЯ ПАРА́ФІЙ УКРАЇ́НСЬКИХ ПРАВОСЛА́ВНИХ АВТОКЕФА́ЛЬНИХ ЦЕРКО́В (БО УПАЦ) — релігійна організація з виразною ідеєю національної незалежної Церкви, що діяла в Україні у 20–30-х рр. 20 ст. Виникла, вважають, не без допомоги спец­служб ГПУ на хвилі не­вдоволе­н­ня частини духовенства нетрадиційністю єпис­коп. хіротоній в УАПЦ, що були здійснені на Всеукр. соборі УАПЦ 11 жовтня 1921. У червні 1925 в Лубнах (нині Полтав. обл.) від­бувся організац. собор єпис­копів, який проголосив себе соборно-єпис­коп. церквою з офіц. на­звою БО УПАЦ. Очолили Церкву архі­єпис­коп Іоаникій та єпис­копи Павло Погорілко, Сергій Лабунцев, Сергій Іваницький та Феофіл Булдовський. Єпис­коп Феофіл Булдовський згодом став митрополитом і очолив Церкву — від­тоді її іноді називали булдовською, а її прихильників — булдовцями. Після утисків і пере­слідувань з боку влади 1937 пере­стала діяти оста­н­ня громада БО УПАЦ.

Завантажити статтю