Браун Микола Леопольдович
БРА́УН Микола Леопольдович (Браун Николай Леопольдович; 02(15). 01. 1902, с. Парахіно, нині Тульська обл., РФ — 12. 02. 1975, Ленінград, нині С.-Петербург) — російський поет, перекладач. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Ленінгр. пед. інститут (1929). Перша зб. віршів «Мир и мастер» (1926) прикметна прагненням поета визначити своє місце в житті й шуканням власного голосу. Вірші Б. (зб. «Новый круг», 1928; «Вылазка в будущее», 1931; «Верность», 1936; «Звенья»,1937; «Морская слава: Стихи. 1941–1944», «Долины Родины моей», обидві — 1947; «Земля в цвету»,1955; «Вехи времени», 1971; «Только о жизни», 1972; «К вершине века», 1975, укр. перекл. — К., 1983) пройняті любов’ю до Батьківщини, звеличують героїчні сторінки її історії, оспівують кохання та дружбу. Усі названі збірки Б. опубл. у Ленінграді. Перекладав твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, Л. Первомайського, М. Шпака та ін. Автор віршів «Моей Украине», «Украинский язык», «Здесь жил Шевченко», «Шевченко» та ін. Окремі твори Б. переклали В. Бровченко, З. Гончарук, В. Юхимович та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Мой светлый край. Москва, 1945; Живопись. Москва; Ленинград, 1963; Гимн одержимых. Ленинград, 1967; Избранное: В 2 т. Ленинград, 1972; На невских берегах. Ленинград, 1986.
Рекомендована література
- Рождественский В. Николай Браун // Звезда. 1959. № 7;
- Вышеславский Л. На вершине века // Радуга. 1977. № 2;
- Филиппов Г. В. Николай Браун: Жизнь и поэзия. Ленинград, 1981.
Завантажити статтю
Людина 
