Бриль Янка

БРИЛЬ Янка (Іван Антонович; Брыль Іван Антонавіч; 22. 07(04. 08). 1917, Одеса — 25. 07. 2006, Мінськ) — білоруський прозаїк, публіцист, пере­кладач. Член СП СРСР (1945). Почес. чл. АН Білорусі (1994). Нар. письмен­ник Білорусі (1981). Сталінcька премія (1952). Літ. премія ім. Якуба Коласа (1963). Державна премія Білоруської РСР ім. Якуба Коласа (1982). Премія Польс. Нар. Респ. ім. У. Петшака (1972), премія польс. автор. обʼ­єдн. «ЗАІКС» (1975). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. 1922 пере­їхав з батьками у с. Загора Гроднен. обл. (Зх. Білорусь), закін. польс. семирічну школу (1931), за­ймався самоосвітою. Служив у польс. армії, у вересні 1939 потрапив у нім. полон, звідки втік на батьківщину восени 1941. Був у партизанах, редагував під­піл. газети «Сцяг свабоды» та «Партызанскае жыгала», від кін. 1944 працював у Мінську в ред. г. «Раздавім фашысцкую гадзіну» та в часописах «Вожык», «Маладосць», «Полымя», у Держ. видавництві Білоруської РСР. 1966–71 — секр. правлі­н­ня СП Білорусі. Очолював Білорус. від­діл. товариства «СРСР–Канада» (1967– 90). Член Білорус. ПЕН-центру (1989). Друкується від 1938. Автор числен. зб. оповідань, повістей, романів, публіцист. книг: «Апавя­дан­ні» (1946), «Нёманскія казакі» (1949), «Вераснёвая рунь» (1949), «Кардон» (1949), «Дзеля сапраўднай радасці» (1952), «Вачыма друга» (1956), «Надпіс на зрубе» (1958), «Мой родны кут» (1959), «Працяг размовы» (1962), «Роз­дум і слова» (1963), «Адзін дзень» (1968), «У сямʼі» (1976), «Акраец хлеба» (1977), «Трохі пра вечнае» (1978), «Сёння і памяць» (1985), «Ад сяўбы да жніва» (1987), «Пішу як жыву» (1994), «Дзе скарб ваш» (1997), «Запаветнае. Вы­браныя творы» (1999); повістей: «Сірочы хлеб», «У Забалоц­ці днее» (обидві — 1951), «На Быстранцы» (1955), «Ніжнія Байдуны» (1975), «Золак, убачаны здалёк» (1979); роману «Птушкі і гнёзды» (1964; 1989); книг лірич. мініатюр «Жменя сонечных промняў» (1965) і «Вітраж» (1972). У спів­авт. з А. Адамовичем і В. Колесником написав книгу «Я з вогнен­най вёскі» (1975). Видав декілька книжок прози для дітей: «Ліпка і клёнік» (1949; 1988), «Зялёная школа» (1951), «Светлае ранне» (1954), «Пачатак сталасці» (1957) та ін. Усі твори Б. опубл. у Мінську. Основні мотиви творчості: життя довоєн. зх.-білорус. села, партизан. боротьба проти нім.-фашист. загарбників, колективізація Зх. Білорусі, роз­думи про людину, народ, Вітчизну, поведінка літ. героїв у складних соц.-психол. об­ставинах, процес подальшого роз­витку білорус. нації, її мови і культури. Герої Б. — люди тонкої душі й дотеп. ро­зуму. Стилю письмен­ника притаман­не поет. баче­н­ня світу, ліризм та емоційність, тонкий психологізм і пластичність малюнка. Б. пере­кладав з укр. (Остап Вишня, Л. Смілянський, О. Довженко, В. Козаченко, І. Вільде, Р. Іваничук), рос. (Л. Тол­стой, І. Крилов, М. Пришвін, А. Чехов, М. Горький, П. Бажов, К. Паустовський), польс. (М. Конопницька, Е. Ожешко, Б. Прус, Я. Бронєвська, Я. Івашкевич, Л. Крючковський, Т. Ружевич, Я. Гушча) мов. Укр. мовою окремі твори Б. пере­клали О. Кундзич, Ю. Назаренко, І. Дзейко, Я. Майстренко, К. Скрипченко, В. Колодій, І. Сварник, В. Козаченко, О. Синиченко.

Завантажити статтю