Бринюк Іван Семенович
БРИНЮ́К Іван Семенович (06. 09. 1952, с. Панівці Кам’янець-Поділ. р-ну, нині Хмельн. обл.) — графік. Член НСХУ (1990). Закін. Укр. полігр. інститут у Львові (1986; викл. О. Мікловда, Б. Валуєнко, Ф. Глущук). Працював оформлювачем на Київ. вироб.-реклам. комбінаті (1976–77); худож. ред. ж. «Барвінок» (1988–89); художником Київ. комбінату монум.-декор. мистецтва (1989–90). Від 1990 працює над циклом робіт «Архетипи». Персон. виставки у 1980-х — поч. 1990-х рр. у СПУ, СКУ, Будинку актора. У творчому доробку Б. — вітражі, мозаїчні панно. Продовжує традиції укр. нар. іконопису на склі, образи космології прадав. українців поєднує із символами християн. міфології, укр. фольклору та на тлі істор. постатей, застосовуючи принципи нар. мистецтва, іконографії, прийоми монументальності, великих площин і форм. Твори зберігаються в музеях в Україні.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Українські народні думи», «В сім’ї вольній, новій» (обидва — 1986), триптих «Чорнобильська мадонна»; серії — «Герої України в піснях та легендах» (1989), «Народні свята», «Очищення» (обидва — 1990); диптих «Золотий плуг», «Мелодія весни», «Переправа» (усі — 1990); «Біля криниці» (1993), «Надвечір’я», «Старий пастух», «Ярило», «Сон», «Бог війни» (усі — 1995); фрески «Благовіщення» у Михайлівському Золотоверхому соборі (2000).
Рекомендована література
- Підгора В. Стилізації Івана Бринюка // ОМ. 1994. № 1.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
