Булаховська Юлія Леонідівна
БУЛАХО́ВСЬКА Юлія Леонідівна (08. 12. 1930, Харків – 08. 11. 2021, Київ) – літературознавець. Дочка Л. Булаховського. Доктор філологічних наук (1986), професор (1993). Закін. Київський університет (1952). Від 1956 – в Інституті літ-ри НАНУ та одночасно на викладац. роботі: 1950–60 – у Київ. університеті, 1994 – у Міжнар. Соломон. університеті тощо. У колі наук. інтересів Б. – польс. література 19–20 ст., укр.-польс. та рос.-польс. літ. взаємини; проблеми худож. перекладу; взаємодія літ-ри, музики й образотвор. мистецтва. Авторка зб. худож. прози, мініатюр та есе «Окно следователя», «“Морские” и “речные” рассказы» (обидві – 1998), «Рождественские рассказы», «“Урочище Ф.” и рассказы» (обидві – 1999; усі – Київ).
Пр.: Поезія Юліана Тувіма. 1960; Проблематика польської сатири 30– 50 років ХХ ст. (поезія і художня проза). 1968; Творчість Леопольда Стаффа і стильові пошуки польської поезії 1-ї пол. ХХ ст. 1970; Спадкоємність і новаторство сучасної польської поезії. 1979; Типологія польсько-російсько-українських літературних явищ 50–70-х років ХХ ст. 1982; Творчість П. Г. Тичини і польська література. 1989; Станіслав-Ришард Добровольський: Життя і творчість. 1990; Виховання й освіта у творах слов’янських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ ст. 1996; Слов’янські літератури (польська, чеська, сербська, болгарська). 1997; О. С. Пушкін і польська література. 1998; Творчість Міцкевича в контексті польсько-українсько-російських літературних відносин // Адам Міцкевич і Україна. 1999 (усі – Київ).
О. В. Мишанич
Основні праці
Поезія Юліана Тувіма. 1960; Проблематика польської сатири 30– 50 років ХХ ст. (поезія і художня проза). 1968; Творчість Леопольда Стаффа і стильові пошуки польської поезії 1-ї пол. ХХ ст. 1970; Спадкоємність і новаторство сучасної польської поезії. 1979; Типологія польсько-російсько-українських літературних явищ 50–70-х років ХХ ст. 1982; Творчість П. Г. Тичини і польська література. 1989; Станіслав-Ришард Добровольський: Життя і творчість. 1990; Виховання й освіта у творах слов’янських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ ст. 1996; Слов’янські літератури (польська, чеська, сербська, болгарська). 1997; О. С. Пушкін і польська література. 1998; Творчість Міцкевича в контексті польсько-українсько-російських літературних відносин // Адам Міцкевич і Україна. 1999 (усі – Київ).
Людина 
