Буличова Ангеліна Олександрівна
Визначення і загальна характеристика
БУЛИЧО́ВА Ангеліна Олександрівна (13 (26). 12. 1916, с. Бісерть, нині Свердлов. обл., РФ — 16. 11. 2013, Львів) — письменниця. Член НСПУ (1975). Учасниця 2-ї світової війни. Закін. Моск. інститут історії, філософії та літ-ри (1941). Працювала від 1943 відп. секр. г. «Боевая стройка» (м. Алапаєвськ, РФ), від 1946 — у г. «Львовская правда», 1963– 76 — власкор г. «Правда Украины» у Львів. обл. Друкувалася від 1946 у колект. зб. віршів та прози. Б. — тонкий майстер худож. слова, її вірші вирізняються задушевністю і високим громадян. звучанням. Низку віршів Б. покладено на музику Б. Ємельяновим, І. Поповичем, В. Квасневським.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Веселые игрушки. Л., 1948; Шлях новатора. Л., 1948; Шляхами батьків. Л., 1958; Алый парус. Л., 1963; 1987; Тече річка Солокія. К., 1963; Шукаю весну. Л., 1968; Какой мне видится земля. Л., 1971; Трубачи с улицы Солнечной. К., 1974; Апрельские костры. Л., 1975; Фиалки в январе. Л., 1978; Назовите сына Апрелем. Москва, 1982; Брат из другого дома. Л., 1982; Золото листопада. К., 1983; Баллады и поэмы. Л., 1984; Не бросай друзей в беде. Л., 1987; По каменным кручам. Л., 1990; На вечной планете. Москва, 1999; У лукоморья светлых душ. Л., 2001.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
 Volodimirivna.jpg)
