Булянда Едмунд Іванович
БУЛЯ́НДА Едмунд Іванович (28. 10. 1882, Краків — 05. 04. 1951, м. Вроцлав, Польща, похов. у Кракові) — історик, археолог, мистецтвознавець. Доктор філософії (1908). Закін. Яґеллон. університет у Кракові (1907). Продовжував студії в університетах Відня, Мюнхена, Парижа, Лондона, Неаполя та Афін як стипендіат Віден. антропол. інституту (1909– 13). Здійснив наук. подорожі по Італії, Греції, відвідав Зх. Африку та пн. частину Малої Азії (1910–13). Габілітаційну дис. захистив 1913 (Краків). Працював приват-доцент класич. археології Яґеллон. університету (1913–16). Від 1916 — у Львів. університеті: екстраординар. проф., 1920–39 — професор кафедри археології та історії матеріал. культури, 1939–41 та 1944–45 — професор кафедри класич. філології; водночас керував роботою Інституту класич. археології (від 1925), очолював каф. церк. мистецтва та християн. археології (1927–36) і читав лекції з біблій. археології та історії мистецтва (1925–31) на теол. ф-ті. Від 1945 працював у Вроцлав. університеті. Наукові дослідження у галузі археології та історії мистецтв давньогрец. періоду.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Strzał mistrzowski Odysseusza. Lwów, 1908; Przyczynek do historii genów Stanisława Augusta. Kraków, 1913; Do działalności Jana Regulskiego. Kraków, 1914; Opieka nad zabytkami. Lwów, 1919; Projekt statutu Państwowego Instytutu Archеologicznego. Warszawa, 1920; Ze studiów nad poczatkami portretu greckiego. Lwów, 1928; Waza grecka czarnofigurowa. Lwów, 1928; Etruria i Etruskowie. Lwów, 1934.
Рекомендована література
- Білас Н. М. Розвиток археології у Львівському університеті у міжвоєнний період (1919–1939) // Археологія. 2002. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
