Бунд, Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі, Росії
БУНД, Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі, Росії — політична організація, одна з найстаріших партій у Росії. Створ. у вересні 1897 на установчому з’їзді євр. с.-д. груп у Вільно (нині Вільнюс). 1898–1903 та 1906–12 входив до РСДРП на правах автоном. організації, самостійної з усіх питань, що стосувалися євр. пролетаріату. Програмні вимоги Б. збігалися з програмою РСДРП (меншовиків). В Рос. імперії діяли 32 організації Б. заг. чисельністю 32 тис. осіб. Б. вів політ. роботу переважно в Україні (найактивніше — у Київ., Поділ. та Волин. губ.), Білорусі та зх. губерніях Росії. Лідери в Україні: О. Золотарьов, М. Лібер (Гольдман), А. Тьомкін. Після лютого 1917 Б. став частиною партії меншовиків, його лідери увійшли до її кер-ва. Не підтримавши рад. владу, на 8-му з’їзді (грудень 1917) партія виробила тактику боротьби проти неї шляхом усунення від влади на Установчих зборах. Член Б. входили до Білорус. Ради, Укр. ЦР, до Малої Ради та Ген. Секретаріату (М. Рафес, О. Золотарьов). Б. виступав противником створення незалежної укр. держави. Його представники в ЦР та Малій Раді засуджували підготовку законів, спрямованих на встановлення держ. самостійності України, голосували проти 3-го та 4-го Універсалів. 1918 у Б. виникли ліві групи, що виступили проти боротьби з рад. владою, а на поч. 1919 оформилися в окрему партію, т. зв. комуністичний Б. У травні 1919 разом з Об’єднаною євр. КП він утворив Євр. комуніст. спілку в Україні. У червні 1920 між Б. та Об’єднаною євр. соціаліст. робітн. партією було підписано угоду про злиття ЦК обох партій та їхніх місц. організацій. Об’єднана організація зберегла назву Б. У березні 1921 на конф. у Мінську частина членів Б. заявила про входження до РКП(б), решта продовжила свою політ. діяльність за кордоном. На зх.-укр. землях Б. діяв до 1939. Друковані органи: «Голос робітника», «Єврейський робітник» (євр. мовою), «Голос Бунда» (російською мовою) та ін.
Рекомендована література
- Горвиц М. Современные идейные течения в еврействе. С.-Петербург, 1908;
- Рафес М. Г. Очерки по истории Бунда. Москва, 1923.