Буркатов Борис Абрамович

БУРКА́ТОВ Борис Абрамович (25. 01(07. 02). 1915, с. Лугини, нині смт Житомир. обл. — 19. 08. 2016, м. Сан-Франциско, шт. Каліфорнія, США) — письменник, літературний критик, перекладач. Член СПУ (1953). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. пед. інститут (1940). Учителював. Працював у ред. г. «Комсомолець України» (від 1939), відп. секр. ред. г. «Літературна Україна» (1946–66), у Респ. упр. захисту автор. прав (1967–75), в апараті СПУ та в ред. ж. «Вітчизна». Дебютував як літ. критик, перекладав твори рос. драматургії та прози. Автор п’єс «Коли минає сімнадцять», «Закохані, або Якщо можеш — прости» (обидві — 1963), літ.-крит. нарису про М. Тарнавського «Ветеран революційного слова» (1964); зб. літературознав. та літ.-крит. статей «Подих сучасності» (1975), «На поклик сьогодення» (1985), низки перекладів з рос. прози й драматургії. Разом з А. Шевченком уклав біобібліогр. довідник про участь письменників України у 2-й світ. війні «22 червня — 9 травня» (1980). Автор кн. «Незакінчена розмова: Спогади, літературна спадщина» (1987). Усі твори опубл. у Києві. Переїхав на проживання до США.

Завантажити статтю