Коскін Володимир Олексійович
Визначення і загальна характеристика
КО́СКІН Володимир Олексійович (27. 02. 1956, м. Кременчук Полтавської обл.) — письменник. Член НСПУ (2012). Закінчив Київський педагогічний інститут (1978). Працював методистом у Сумському обласному кіноклубі (1978–81); керівником літературного факультативу Уманського педагогічного училища (Черкаська обл., 1981–90); редактором газет «Хроніка, події, коментарі» (м. Умань, 1990–2002) та «Регіони» (2002–03); головним редактором журналу «Моя половинка» (2003–04). Від 2004 — оглядач відділу мистецтва і культури газети «Демократична Україна» (усі — Київ). Друкується від 1990. Пише українською та російською мовами. У творчому доробку К. — вірші, оповідання, новели, повісті, детективні романи, нариси про відомих людей України. У самвидаві надрукував поетичні збірки «Книга стихов о любви» (1990), «Земное и небесное» (1992). Автор романів «Пекельним колом» (2000), «Трон для смертника, або Позбавлені долі» (2003), «Аферисты, или Искусство не быть лохом» (2005), «Короли афер» (2007), «Містифікатор» (2008; в основі сюжету — протистояння колишніх військових льотчиків із бандитизмом), «Йоржі атакують!» (2011; про риболовлю та полювання, розкрито підґрунтя екологічних катастроф; усі — Київ). Творчість орієнтована на вічні цінності людства, відображає сучасну дійсність, зокрема перехідний період від радянщини до незалежності; зосереджена на жанрових засадах фантастики з ознаками модерності (компактна структура компонування, динамічний сюжет, кінематографічність). Підготував до друку романи «Плутяги», «Біг по карнизу», «В’язні Землі», «Виворіт світу».
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
