Буряти

БУРЯ́ТИ  — нація, основне населення Бурятії. Загальна кількість Б. у світі — 520 тис. осіб, зокрема 421 тис. в РФ, 70 тис. — у Пн. Монголії, 25 тис. — у КНР. Менш чисельна бурят. діаспора у Казахстані, Узбекистані, Україні, Киргизстані. Б. належать до центр.-азій. типу пн.-азій. раси великої монголоїд. раси. Розмовляють бурят. мовою (монгол. група алтай. мов). Поширені також рос. та монгол. мови. За віросповіданням — переважно буддисти або християни, має місце шаман. традиція. Осн. заняття: кочове скотарство, землеробство.

В Україні станом на 1989 налічувалося 849 Б., які мешкали переважно в містах, близько 100 з них — у Києві. Бурят. діаспора почала складатися у 2-й пол. 20 ст. внаслідок переїзду на роботу до Києва Б.-військовослужбовців з родинами. 1974 Р. Цирендоржиєв організував та очолив бурят. земляцтво з тих Б., які мешкали в Києві та Київ. обл. На перших зборах були присутні 24 особи. Було вирішено збиратися двічі на рік: на Сагаалган — Новий рік за місяч. календарем і 9 травня (з часом збори перенесли на 2 травня). На зібраннях розглядалися питання, присвяч. істор. минулому Б., Монголії, буддизму, сучас. розвитку Бурятії, бурят. автоном. округів. Скликалися й позапланові збори з нагоди прибуття офіц. делегацій з Бурятії. 1989 на заг. зборах земляцтва Б. Києва та Київ. обл. прийнято рішення увійти до складу Респ. культур. центру тюркомов. народів України. 23 жовтня 1991 бурят. земляцтво перейменовано на Товариство бурят. культури Києва та Київ. обл. (очолює К. Халтагаров). 29 грудня 1991 створ. Постійне Представництво РМ Респ. Бурятія в Україні і Білорусі (глава Ж. Дандаров). Бурят. діаспора підтримує постійні зв’язки зі своєю Батьківщиною, а також із діаспорою в Росії. За віросповіданням укр. Б. здебільшого православні християни або буддисти (школа гелуг). Спілкуються переважно російською мовою, старше покоління володіє також бурятською, середнє — українською. Членом Товариства може стати кожен повнолітній громадянин України, який виявляє цікавість до бурят. культури. Таким чином, поступово до складу Товариства долучаються люди, які не є Б. за походженням, а в той чи ін. спосіб пов’яз. з Бурятією та її населенням (унаслідок шлюбу, тимчас. проживання, місця народж., навчання, роботи тощо). Нині Товариство нараховує понад 100 чл., з них Б. бл. 50 осіб. Товариство поставило за мету вивчати нац. традиції, бурят. мову, пропагувати рідну культуру, підтримувати культурні зв’язки Б. Києва й обл. з істор. батьківщиною, запрошуючи в Україну бурят. діячів культури, вчених. Від 1974 укр. Б. спільно святкують Сагаалган. 1990-і — поч. 2000-х рр. — час актив. прояву бурят. громади в суспільно-культур. житті України. 1993 Товариство бурят. культури організувало проведення Днів культури Респ. Бурятія в Україні на честь 70-річчя утворення Бурят-Монгол. автоном. республіки. 1995 Б. відзначили 1000-річчя героїч. епосу Центр. Азії «Гесер». Б. також активно сприяють буддій. життю Києва, зокрема 1994–97 за підтримки бурят. громади щорічно на міському рівні відзначався Весак — день народж. Будди, здійснювалася підготовча робота з організації Всеукр. буддій. центру «Дгарма». Також бурят. громада знайомить Київ із шаман. традицією. У листопаді 2002 Товариство бурят. культури виступило як співорганізатор фотовиставки бурят. фотографа А. Хантаєва «Шанар: ритуал освячення бурятського шамана» та презентації однойм. книжки, що вийшла у Нью-Йорку. Активне співробітництво бурят. громади з укр. науковцями та громад. об’єднаннями призвело до започаткування 2000 нової наук. серії «Цирендоржиєвські читання», метою якої є публікація матеріалів однойм. міжнар. конф., де розглядаються питання історії, релігії, філософії, культури та мистецтва Центр. Азії (Бурятії, Калмикії, Туви, Монголії та Тибету). Особл. увага приділяється зв’язкам цих народів з Україною, пам’яткам їхньої культури на наших теренах. Цирендоржиєв. читання проводяться у Києві раз на 3 р. за актив. участі бурят. та зарубіж. учених. На конф. 2003 організовано виставку мистецтва народів Центр. Азії (створ. за рахунок речей з фондів Музею мистецтв ім. Б. та В. Ханенків і з приват. колекцій представників бурят. діаспори). Бурят. етнос представлений в Україні також пам’ятками духов. культури. Низка музеїв Києва, Сум, Луганська, Одеси, Львова, а також приват. колекціонерів мають у своїх зібраннях предмети буддій. культу бурят. походження. Бурят. діаспора в Україні знайшла своє місце в екон., культур., реліг., наук. і політ. сферах життя укр. суспільства.

Рекомендована література

1. Богданов М. Н. Очерки истории бурят-монгольского народа. Верхнеудинск, 1926;
   Google Scholar Internet
2. R. Rupen. The Mongols of the Twentieth Century. Bloomington, 1964. Pt. 1;
   Google Scholar Internet
3. Цырендоржиев Р. Землячество бурят в Киеве // Байкал. 1993. № 3;
   Google Scholar Internet
4. Урбанаева И. С. Человек у Байкала и мир Центральной Азии: философия истории. Улан-Удэ, 1994;
   Google Scholar Internet
5. Чимитдоржиев Ш. Б. Бурят-монголы: История и современность (очерки). Раздумья монголоведа. Улан-Удэ, 2000;
   Google Scholar Internet
6. Строганова Е. А. Бурятское национально-культурное возрождение. Конец 80-х — середина 90-х годов ХХ века, Республика Бурятия. Москва; Иркутск, 2001;
   Google Scholar Internet
7. Историко-культурный атлас Бурятии. Основной том. Москва, 2001;
   Google Scholar Internet
8. Завгородній Ю. Ю., Халтагаров К. О. Феномен бурятської діаспори: Укр. досвід // Цирендоржиєвські читання — 2003: Зб. наук. ст. К., 2003;
   Google Scholar Internet
9. Огнева О. Д. Джерела бурятського походження в Музеї мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків у контексті культури Бурятії // Там само.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю