Бурятія, Республіка Бурятія

БУРЯ́ТІЯ, Республіка Бурятія (Буряад) — державне утворення у складі Сибірського федерального округу РФ. Знаходиться у пд. частині Сх. Сибіру — Забайкаллі, на Сх. від оз. Байкал (на тер. Б. — бл. 60 % берег. лінії). На Пд. межує з Монголією, на Зх. — із Респ. Тива, на Пн. Зх. — з Іркут., на Сх. — Читин. обл. РФ. Площа 351,3 тис. км². Насел. 1019,4 тис. осіб (2002). Корінні жителі — буряти, евенки і сойоти. Нац. склад: росіяни — 70 %, буряти — 24 %, українці — 2,2 %, ін. — 3,8 % (понад 60 національностей). Держ. мови: рос. та бурятська. Грош. одиниця — рос. рубль. Столиця — Улан-Уде (бл. 400 тис. жит., 2002). На тер. Респ. — 615 насел. пунктів, з них 23 муніципал. утворення, 6 міст, 29 смт. Улан-Уде та Північнобайкальськ — міста респ. підпорядкування. Клімат різко континентальний. Середня температура липня +18,5 °С, січня –22 °С, середньорічна –1,6 °С. Кількість опадів — бл. 300 мм на рік. Річки: Селенга, Уда, Баргузин, Чикой, Хілок, Верхня Ангара (басейн оз. Байкал), Вітім (притока Лени). Судноплавство по оз. Байкал, річках Селенга та Баргузин. Місцевість гориста, найвища точка Сх. Сибіру — г. Мунку-Сардик (3491 м) — розташ. у зх. частині Б. на кордоні з Монголією. 4/5 тер. — ліси; заг. запаси деревини складають понад 2000 млн м³. Пн. та зх. р-ни Б. вкриті тайговою рослинністю, а пд. та центр. — степовою та лісостеповою. На пн. схилах хребтів Забайкалля — переважно листяні, місцями кедрові та ялицево-кедрові ліси. Степи — ковилові та гострицеві. Лісовий пояс від 1000 до 2200 м. У пн.-зх. р-нах ліс змінюється субальпій. поясом, вище — мохово-лишайникова тундра. У листяних лісах ростуть береза, вільха, осина, тополя. У гірсько-тайгових та лісових р-нах водяться соболь, білка, заєць, росомаха, рись, ведмідь, лось, ізюбр, козуля, кабарга, кабан, гірський козел, північний олень; у лісостеп. і степ. р-нах — лисиця, вовк, горностай, тхір, ховрах; у пд. р-нах — бабак-тарбаган, хом’як, монгольський тушканчик, даурський їжак, дикий кіт манул. Заповідники: Баргузин., Байкал., Джергинський; нац. парки Забайкал. і Тункінський. У Б. відкрито найбільші в Росії родовища цинку, свинцю, золота, молібдену, вольфраму, плавикового шпату й азбесту; є також родовища берилію, стронцію, скандію.

Бурят. племена населяють Прибайкалля та Забайкалля від 13 ст. Від серед. 17 ст. тер. сучас. Б. — у складі Росії; 1918–19 окупована япон. та амер. військами. 1922 утвор. Бурят-Монгол. та Монголо-Бурят. автоном. обл., які 1923 об’єднано в Бурят-Монгол. АРСР у складі РРФСР, від 1958 — Бурят. АРСР. Від 1992 — сучасна назва. 1990 ВР Б. прийняла Декларацію про держ. суверенітет. Згідно з Федерат. договором і Конституцією 1993 Б. є суб’єктом РФ. Цей статус закріплений Конституцією Б. 1994. Президент Б. — Л. Потапов (від 1993). Представниц. і законодав. орган Б. — Народний Хурал. Судова влада здійснюється посередництвом конституц., громадян., адм. і карного судочинства. Респ. Б. має власну держ. символіку та гімн. 1998 зареєстровано 19 партій та 22 суспільно-політ. рухи, більша частина яких — бурят. регіонал. організації заг.-рос. партій та рухів. Власне бурят. нац. рухи та політ. партії у 1990-і рр. представляли Рух нац. єдності «Негедел» і Бурят-Монгол. нар. партія. 1995 підписано низку угод про розмежування повноважень між органами держ. влади Росії та Б. 1997 Указом Президента РФ введено інститут постій. повноважного представника РФ в Б. Республіка входить до складу Асоц. «Сибірська угода». Б. — р-н індустр.-аграрний; 2-е місце в рейтингу екон. зростання регіонів Сх. Сибіру. Розвинені маш.-буд., металообробна, деревообробна, паперово-целюлозна, буд. матеріалів, легка, харчової промисловості. Видобувають золото, кварцити, буре вугілля, графіт, вольфрамову та молібденову руду, апатити. Збудовано Гусиноозерську держ. рай. електростанцію. С. госп-во спеціалізується на тваринництві (велика рогата худоба, тонкорунне вівчарство, конярство, свинарство, птахівництво, хутрові звірі, виробництво молоч. продуктів, шерсті) та вирощуванні пшениці, овочівництві (картопля), корм. рослинництві. Великим є потенціал Б. у розвитку фармакології на екологічно чистій сировині та сх. медицини. Зовн.-торг. діяльність складає бл. 30 % торг. обігу. Б. налагоджує екон. зв’язки з Японією, Респ. Корея, європ. державами. Гол. зовн.-торг. партнери Б. — країни Азійсько-Тихоокеан. регіону, насамперед Китай та Монголія. Продукти експорту: вугілля, деревина, целюлоза товарна, пиломатеріали, картон. 1999 укладено Угоду про екон. та прикордонне співробітництво між Б. та Монголією. Між Україною та Б. підписано міжуряд. угоди про торг.-екон., наук.-тех. і культурну співпрацю. За сприяння комерц. організації «Бурятія» з України до Б. постачається пром. устаткування, зерно, цукор; до України — обладнання заводу «Теплоприлади», хутро та ін.

Академ. наука в Б. — частина наук.-тех. потенціалу РАН та її Сибір. відділення. Бурят. наук. центр — гол. академ. установа Забайкалля, що координує наук. дослідж. з пріоритет. напрямів розвитку науки та техніки. Створ. 4 НДІ Сибір. відділ. РАН: Інститут монголознавства, буддології та тибетології, Інститут заг. та експерим. біології, Геол. інститут, Байкал. об’єдн. інститут природовикористання. Вищі навч. заклади Б.: Бурят. с.-г. академія, Бурят. університет, Сх.-сибір. академія культури та мистецтв, Сх.-сибір. технол. університет. Професійні театри: Бурят. академ. театр драми ім. Х. Намсраєва, Держ. бурят. академ. театр опери та балету, Держ. рос. драм. театр ім. М. Бестужева, Респ. театр ляльок «Ульгер», Молодіж. худож. театр, Держ. театр танцю «Бадма Сесег», Театр пантоміми «АзАрт». Музеї та істор.-культурні пам’ятки: Архіт.-етногр. музей народів Забайкалля, Музей історії Бурятії ім. М. Хангалова, Худож. музей ім. Ц. Сампілова, Музей природи Бурятії, Краєзнав. музей ім. В. Обручева (м. Кяхта); буддій. монастир. комплекси: Іволгін. та Гусиноозер. (Тамчин.) дацани. Серед видат. діячів — релігієзнавці Д. Аюшеєв, Б. Дандарон, Ц. Содоєв; лікар тибет. медицини П. Бадмаєв; письменники Н. Балдано, Д.-Ж. Данжинов, Д. Жалсараєв, Х. Намсараєв; сходознавці Д. Банзаров, Г. Цибіков; суспільно-політ. діяч і письменник Б. Барадійн; мовознавець Р. Бімбаєв; сусп. діяч М. Богданов; художники О. Будаєв, Л. Доржиєв, Ц. Сампілов; суспільно-політ. діяч і реліг. реформатор А. Доржиєв; суспільно-політ. діяч, чл.-кор. АН СРСР, перекладач Ц. Жамцарано; чл.-кор. АН СРСР, д-р хім. н. М. Мохосоєв; етнографи Г. Санжеєв, М. Хангалов; композитор, нар. арт. СРСР Б. Ямпілов.

Рекомендована література

1. Народная педагогика и современная национальная школа. 1993;
   Google Scholar Internet
2. Республике Бурятии — 70 лет. 1993;
   Google Scholar Internet
3. Крестьянские мятежи и восстания в Бурятии в 20–30 годы. 1993;
   Google Scholar Internet
4. Выдающиеся бурятские деятели ХVII — начала ХХ вв. 1994. Вып. 1;
   Google Scholar Internet
5. Материалы Всебурятского съезда по консолидации и духовному возрождению нации. 22–24 февраля 1991 года. 1996;
   Google Scholar Internet
6. Основные положения концепции возрождения Бурятского народа, его культуры. 1996;
   Google Scholar Internet
7. Концепция культурно-национального развития бурятского народа. 1996;
   Google Scholar Internet
8. Улан-Удэ: История и современность. 2001 (усі — Улан-Удэ); Историко-культурный атлас Бурятии. Москва, 2001.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю