Бурятія, Республіка Бурятія

Визначення і загальна характеристика

БУРЯ́ТІЯ, Республіка Бурятія (Буряад) — державне утворе­н­ня у складі Сибірського федерального округу РФ. Знаходиться у пд. частині Сх. Сибіру — Забайкал­лі, на Сх. від оз. Байкал (на тер. Б. — бл. 60 % берег. лінії). На Пд. межує з Монголією, на Зх. — із Респ. Тива, на Пн. Зх. — з Іркут., на Сх. — Читин. обл. РФ. Площа 351,3 тис. км². Насел. 1019,4 тис. осіб (2002). Корін­ні жителі — буряти, евенки і со­йоти. Нац. склад: росіяни — 70 %, буряти — 24 %, українці — 2,2 %, ін. — 3,8 % (понад 60 національностей). Держ. мови: рос. та бурятська. Грош. одиниця — рос. рубль. Столиця — Улан-Уде (бл. 400 тис. жит., 2002). На тер. Респ. — 615 насел. пунктів, з них 23 муніципал. утворе­н­ня, 6 міст, 29 смт. Улан-Уде та Пів­нічнобайкальськ — міста респ. під­порядкува­н­ня. Клімат різко континентальний. Середня температура липня +18,5 °С, січня –22 °С, середньорічна –1,6 °С. Кількість опадів — бл. 300 мм на рік. Річки: Селенга, Уда, Баргузин, Чикой, Хілок, Верх­ня Ангара (басейн оз. Байкал), Вітім (притока Лени). Судноплавство по оз. Байкал, річках Селенга та Баргузин. Місцевість гориста, найвища точка Сх. Сибіру — г. Мунку-Сардик (3491 м) — роз­таш. у зх. частині Б. на кордоні з Монголією. 4/5 тер. — ліси; заг. запаси деревини складають понад 2000 млн м³. Пн. та зх. р-ни Б. вкриті тайговою рослин­ністю, а пд. та центр. — степовою та лісо­степовою. На пн. схилах хребтів Забайка­л­ля — пере­важно листяні, місцями кедрові та ялицево-кедрові ліси. Степи — ковилові та гострицеві. Лісовий пояс від 1000 до 2200 м. У пн.-зх. р-нах ліс змінюється субальпій. поясом, вище — мохово-лишайникова тундра. У листяних лісах ростуть береза, вільха, осина, тополя. У гірсько-тайгових та лісових р-нах водяться соболь, білка, заєць, росомаха, рись, ведмідь, лось, ізюбр, козуля, кабарга, кабан, гірський козел, пів­нічний олень; у лісо­степ. і степ. р-нах — лисиця, вовк, горностай, тхір, ховрах; у пд. р-нах — бабак-тарбаган, хомʼяк, монгольський тушканчик, даурський їжак, дикий кіт манул. Заповід­ники: Баргузин., Байкал., Джергинський; нац. парки Забайкал. і Тункінський. У Б. від­крито найбільші в Росії родовища цинку, свинцю, золота, молібдену, вольфраму, плавикового шпату й азбесту; є також родовища берилію, стронцію, скандію.

Бурят. племена населяють Прибайка­л­ля та Забайка­л­ля від 13 ст. Від серед. 17 ст. тер. сучас. Б. — у складі Росії; 1918–19 окупована япон. та амер. військами. 1922 утвор. Бурят-Монгол. та Монголо-Бурят. автоном. обл., які 1923 обʼ­єд­нано в Бурят-Монгол. АРСР у складі РРФСР, від 1958 — Бурят. АРСР. Від 1992 — сучасна назва. 1990 ВР Б. прийняла Декларацію про держ. суверенітет. Згідно з Федерат. договором і Кон­ституцією 1993 Б. є субʼєктом РФ. Цей статус закріплений Кон­ституцією Б. 1994. Президент Б. — Л. Потапов (від 1993). Пред­ставниц. і законодав. орган Б. — Народний Хурал. Судова влада здійснюється посередництвом кон­ституц., громадян., адм. і карного судочинства. Респ. Б. має власну держ. символіку та гімн. 1998 зареєстровано 19 партій та 22 су­спільно-політ. рухи, більша частина яких — бурят. регіонал. організації заг.-рос. партій та рухів. Власне бурят. нац. рухи та політ. партії у 1990-і рр. пред­ставляли Рух нац. єд­ності «Негедел» і Бурят-Монгол. нар. партія. 1995 під­писано низку угод про роз­межува­н­ня повноважень між органами держ. влади Росії та Б. 1997 Указом Президента РФ введено ін­ститут по­стій. повноважного пред­ставника РФ в Б. Республіка входить до складу Асоц. «Сибірська угода». Б. — р-н індустр.-аграрний; 2-е місце в рейтингу екон. зро­ста­н­ня регіонів Сх. Сибіру. Роз­винені маш.-буд., металооб­робна, деревооб­робна, паперово-целюлозна, буд. матеріалів, легка, харчової промисловості. Видобувають золото, кварцити, буре вугі­л­ля, графіт, вольфрамову та молібденову руду, апатити. Збудовано Гусиноозерську держ. рай. електро­станцію. С. госп-во спеціалізується на тварин­ництві (велика рогата худоба, тонкорун­не вівчарство, конярство, свинарство, птахівництво, хутрові звірі, виробництво молоч. продуктів, шерсті) та вирощуван­ні пшениці, овочівництві (картопля), корм. рослин­ництві. Великим є потенціал Б. у роз­витку фармакології на екологічно чи­стій сировині та сх. медицини. Зовн.-торг. діяльність складає бл. 30 % торг. обігу. Б. налагоджує екон. звʼязки з Японією, Респ. Корея, європ. державами. Гол. зовн.-торг. партнери Б. — країни Азійсько-Тихоокеан. регіону, насамперед Китай та Монголія. Продукти екс­порту: вугі­л­ля, деревина, целюлоза товарна, пиломатеріали, картон. 1999 укладено Угоду про екон. та прикордон­не спів­робітництво між Б. та Монголією. Між Україною та Б. під­писано між­уряд. угоди про торг.-екон., наук.-тех. і культурну спів­працю. За сприя­н­ня комерц. організації «Бурятія» з України до Б. по­стачається пром. устаткува­н­ня, зерно, цукор; до України — обладна­н­ня заводу «Тепло­прилади», хутро та ін.

Академ. наука в Б. — частина наук.-тех. потенціалу РАН та її Сибір. від­діле­н­ня. Бурят. наук. центр — гол. академ. установа Забайка­л­ля, що координує наук. дослідж. з пріоритет. напрямів роз­витку науки та техніки. Створ. 4 НДІ Сибір. від­діл. РАН: Ін­ститут монголо­знавства, буд­дології та тибетології, Ін­ститут заг. та екс­перим. біо­логії, Геол. ін­ститут, Байкал. обʼ­єдн. ін­ститут природовикори­ста­н­ня. Вищі навч. заклади Б.: Бурят. с.-г. академія, Бурят. університет, Сх.-сибір. академія культури та мистецтв, Сх.-сибір. технол. університет. Професійні театри: Бурят. академ. театр драми ім. Х. Намсраєва, Держ. бурят. академ. театр опери та балету, Держ. рос. драм. театр ім. М. Бестужева, Респ. театр ляльок «Ульгер», Молодіж. худож. театр, Держ. театр танцю «Бадма Сесег», Театр пантоміми «АзАрт». Музеї та істор.-культурні памʼятки: Архіт.-етногр. музей народів Забайка­л­ля, Музей історії Бурятії ім. М. Хангалова, Худож. музей ім. Ц. Сампілова, Музей природи Бурятії, Крає­знав. музей ім. В. Обручева (м. Кяхта); буд­дій. монастир. комплекси: Іволгін. та Гусиноозер. (Тамчин.) дацани. Серед видат. діячів — релігіє­знавці Д. Аюшеєв, Б. Дандарон, Ц. Содоєв; лікар тибет. медицини П. Бадмаєв; письмен­ники Н. Бал­дано, Д.-Ж. Данжинов, Д. Жалсараєв, Х. Намсараєв; сходо­знавці Д. Банзаров, Г. Цибіков; су­спільно-політ. діяч і письмен­ник Б. Барадійн; мово­знавець Р. Бімбаєв; сусп. діяч М. Бог­данов; художники О. Будаєв, Л. Доржиєв, Ц. Сампілов; су­спільно-політ. діяч і реліг. реформатор А. Доржиєв; су­спільно-політ. діяч, чл.-кор. АН СРСР, пере­кладач Ц. Жамцарано; чл.-кор. АН СРСР, д-р хім. н. М. Мохосоєв; етно­графи Г. Санжеєв, М. Хангалов; композитор, нар. арт. СРСР Б. Ямпілов.

Літ.: Народная педагогика и современ­ная национальная школа. 1993; Республике Бурятии — 70 лет. 1993; Крестьянские мятежи и вос­стания в Бурятии в 20–30 годы. 1993; Выдающиеся бурятские деятели ХVII — начала ХХ вв. 1994. Вып. 1; Материалы Всебурятского съезда по консолидации и духовному возрождению нации. 22–24 февраля 1991 года. 1996; Основные положения концепции возрождения Бурятского народа, его культуры. 1996; Концепция культурно-национального развития бурятского народа. 1996; Улан-Удэ: История и современ­ность. 2001 (усі — Улан-Удэ); Историко-культурный атлас Бурятии. Москва, 2001.

І. В. Отрощенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю