БУРЯЧО́К Микола Іванович (05(18). 08. 1911, Київ — 13. 01. 1977, там само) — архітектор, живописець, ре­ставратор, мистецтво­знавець. Син І. Бурячка. Працював художником у Будинку культури заводу «Більшовик» (1933– 35). Як декоратор брав участь у оформлен­ні ви­став Київ. опери, Київ. театру муз. комедії та ТЮГу. 1940 навч. у Київ. худож. ін­ституті, 1945–50 — в АМ Латвії (педагоги Л. Свемп та У. Скулме). Брав участь у роз­писах плафонів у Палаці культури коксохім. комбінату у м. Горлівка Донец. обл. (1951), у роз­роблен­ні проекту Тріумф. арки воз­зʼ­єд­на­н­ня Росії та України в Києві, 1956 виконав панно (ескіз та його втіле­н­ня) в Будинку культури у Новій Каховці (Херсон. обл.). 1957–63 брав участь у ре­ставрації фресок Софіїв. собору та від­будові Бахчисарай. палацу в Криму. Створив низку мозаїч. панно в різних містах України (школа № 22 у м. Кременчук Полтав. обл., 1965; фасадна стіна ресторану аеропорту «Жуляни» в Києві, 1970). Використовував сюжети нар. декор.-ужитк. мистецтва, роз­ширюючи межі жанру, а також пейзажні роботи, в яких синтез. традиції укр. живопису. Для робіт Б. характерний лаконізм.