БУРЯЧО́К Іван Мартинович (псевд.: І. Буруля, Невір, Нев; 28. 09(10. 10). 1877, с. Лозувата, нині Липовец. р-ну Вінн. обл. — 24. 10. 1936, Київ) — художник театру, графік. Батько М. Бурячка. Навч. у Київ. рисув. школі М. Мурашка, у Краків. академії красних мистецтв (1896–1903). Працював у галузі станкового і театр. живопису, книжк. і сатир. графіки. 1906 разом із Ф. Красицьким, О. Сластіоном, В. Різниченком заснував ж. «Шершень», де опублікував карикатури «Від молдаванина до фінна...», «Вільна Америка», «Під сучасним режимом». 1908–18 — художник (від 1912 — гол. художник) театру М. Садовського, в якому оформив ви­стави «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого (1906), «Наталка Полтавка» (1912) та «Утоплена» (1913) М. Лисенка, «Камін­ний господар» Лесі Українки (1914). Разом з В. Кричевським вважається засн. професій. укр. театр.-декорац. мистецтва. 1919– 22 — художник театру Нар. дому у Він­ниці; 1922–23 — Київ. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької, де оформив ви­стави «Роз­бійник Кармалюк» М. Старицької-Черняхівської, «Гайдамаки» за Т. Шевченком, «Роз­бійники» Ф. Шіл­лера. Працював карикатуристом у г. «Радянське село» (1923–26), «Селянській газеті» (1926–30).