Косменко Євген Володимирович
КОСМЕ́НКО Євген Володимирович (26. 03. 1945, Київ — 06. 04. 1997, Київ) — артист балету, педагог. Заслужений артист УРСР (1972). Державна премія СРСР (1976). 3-я премія 1-го Міжнар. конкурсу арт. балету (1969) і Всесоюз. конкурсу арт. балету та балетмейстерів (1969, 1972; обидва — Москва). Закін. Київ. хореогр. училище (1964; викл. Г. Березова). Відтоді — арт. Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка (до 1990). Водночас 1973–74, 1990–95 — викладач Київ. хореогр. училища; 1986–87 — балетмейстер-репетитор Варшав. Великого театру; 1995–96 — педагог-репетитор Держ. ансамблю танцю України ім. П. Вірського (Київ). Виконав. манері К. притаманні віртуозність, експресивність, динамізм, пластична наповненість. Гастролював у Франції, Італії, Бельгії, Фінляндії, Португалії, Угорщині, Румунії, Болгарії, Японії та ін.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Блазень, па де труа, Голубий птах, Дроссельмейєр («Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» П. Чайковського), Базіль, Санчо Панса («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Нуралі («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Куць, Перелесник («Лісова пісня» М. Скорульського), Шурале (однойм. балет Ф. Ярулліна), Юнак («Світанкова поема» на музику В. Косенка), Меркуціо («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва), Чіполліно (однойм. балет К. Хачатуряна), Мудрунчик («Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського), Каренін («Анна Кареніна» Р. Щедріна), Франц («Коппелія» Л. Деліба), Ален («Марна пересторога» Л. Герольда), Командор («Камінний господар» В. Губаренка).
Рекомендована література
- Туркевич В. Експресія його танцю // Театр.-концерт. Київ. 1973. № 15;
- Чубасова І. Танцює Євген Косменко // КіЖ. 1979, 9 серп.;
- Кухарчук М. Сплав думки й почуття // Театр.-концерт. Київ. 1984. № 20.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
