БЕРЕ́ЗОВА Галина Олексіївна (справж. — Ганна; 02(15). 06. 1909, С.-Петербург — 24. 10. 1997, Київ) — балет­мейстер, артистка балету, педагог. Заслужений артист УРСР (1941). Закін. Ленінгр. академ. хореогр. училище (1925; кл. А. Ваганової) та факультет муз. режисури Ленінгр. консерваторії (1937). Солістка балету Ленінгр. театру опери і балету ім. С. Кірова (1925–33), асист. А. Ваганової (тоді худож. кер. цього театру, 1933–37); від 1937 — худож. кер. балету та гол. балет­мейстер Київ. театру опери і балету ім. Т. Шевченка; гол. балет­мейстер Казах. театру опери і балету ім. Абая (1942–44); балет­мейстер Київ. театру опери і балету (1944–47); худож. кер. (1945–66) та педагог (1972–80) Київ. хореогр. училища; худож. кер. ансамблю класич. танцю Жовтн. палацу культури (1966–70); ст. викл. каф. хорео­графії Київ. ін­ституту культури (1970–72); балет­мейстер-по­становник та репетитор Київ. театру класич. балету (1980–87). На основі по­єд­на­н­ня класич. та укр. нар. танцю Б. створила першу по­становку балету «Лілея» К. Данькевича (1940, 1945, Київ. театр опери і балету). Серед ви­став: «Лебедине озеро» (1937, Київ; 1942, Алма-Ата), «Спляча красуня» (1937, Київ) П. Чайковського, «Бахчисарайський фонтан» та «Кавказький бранець» Б. Асафʼєва (обидва — 1938, Київ), «Лускунчик» П. Чайковського (1951), «Фея і Чабан» Ю. Єфимова (1961), «Не­звичний день» М. Сільванського (1964; три остан­ні у Київ. хореогр. училищі). Майстер багатопланових балет. ви­став, де винахідливість реж. виріше­н­ня по­єд­нувалася з оригін. роз­робле­н­ням танц. епізодів.