Бучар Франьо

БУ́ЧАР Франьо (Bučar Franjo; крипт. — Dr. В.; 25. 11. 1866, Заґреб — 26. 12. 1946, там само) — хорватський історик літератури, критик, славіст. Закін. гімназію у Заґребі, Віден. університет. Доктор. дис. захистив у Ґраці. Автор статей про давню хорват. та ін. слов’ян. літ-ри (укр., рос., болгар., чес., словац., серболужицьку), представників скандинав. літ-р (Б. Бйорнсона, С. Лаґерлеф, К. Гамсуна, С. Ундсет, Й. Рунеберґа). Осн. праці — «Povijest hrvatske protestantskе književnosti za vrijeme reformacije» (Zagreb, 1910), «Povijest reformacije i protureformacije u Međumurju» (Varaždin, 1913). Значна кількість дослідж. Б. присвяч. життю й діяльності швед. науковця А. Єнсена. Зокрема 1917 в ж. «Savremenik» (№ 88–90) опубл. коментарі Б. «Ukrajinski heroj» до праці А. Єнсена «Taras Schewtschenko. Ein ukrainisches Dichterleben» («Тарас Шевченко. Життя українського поета», Відень, 1916). У ст. «Taras Ševčenko — najveci ukrajinski pjesnik» («Obzor», 1939, № 86) поряд із викладом фактів життя й творчості Т. Шевченка автор проводить паралелі з долями італ. письменника С. Пелліко, чес. поета К. Гавлічка-Боровського, хорват. публіциста С. Радича, які теж зазнали переслідувань, ув’язнення й заслання в боротьбі за незалежність своєї батьківщини. У статті також міститься інформація про видані 1921 й 1922 у Заґребі зб. статей з нагоди 60-х роковин від дня смерті Т. Шевченка.

Завантажити статтю