Бучило Пилип Степанович

БУЧИ́ЛО Пилип Степанович (12. 11. 1892, с. Межиліс­ся, нині Більського пов. Люблінського воєводства, Польща — 1977, Львів) — церковний діяч, історик, гео­граф. Доктор гео­графічних наук (1940), професор (1933). Закінчив духовну семінарію на Холмщині, Духовну академію в Казані (Татар­стан, нині РФ), геолого-гео­графічний факультет Казанського університету (1919), факультет гео­графії та етно­графії Московського археологічного ін­ституту (1933); 5 семестрів на­вчався у Київському комерційному ін­ституті. Вчителював і завідував двокласною земською школою на Холмщині та Волині (1910–12). Працював у Казанській земській архівній комісії (ви­вчав етно­графію); в Науковому комітеті при Московському археологічному ін­ституті, в Науковій семінарії при Ко­оперативному ін­ституті під керівництвом проф. М. Туган-Барановського і в Науковому товаристві економістів у Києві, а також у Науковому товаристві при ВУАН у Миколаєві. 1920–21 читав лекції у київських ВНЗах. 1922–23 — єпис­коп Миколаївський і всієї Херсонщини УАПЦ. Від 1923 — науковий спів­робітник Комісії для скла­да­н­ня історико-гео­графічного словника української землі при ВУАН. 1925–26 — науковий спів­робітник Архео­графічної комісії ВУАН. Брав участь у досліджен­ні Ольвійських роз­копок на Херсонщині. 1927–29 — завідувач кафедри гео­графії Дні­пропетровського університету (нині Дні­про). 1929–33 — завідувач кафедри гео­графії Пів­нічнокавказького університету (м. Ставрополь); 1933–37 — професор Даге­станського сільськогосподарського ін­ституту (м. Махачкала) та завідувач кафедри ґрунто­знавства та рослин­ництва Східносибірського університету (м. Улан-Уде, Бурятія; усі — РФ); 1937–44 — завідувач кафедри фізичної гео­графії Узбецького університету (Ташкент). 1944–47 — завідувач і професор, від 1953 — старший викладач кафедри фізичної гео­графії, водночас 1944–45 — декан геологічно-гео­графічного факультету, від 1945 — проректор з на­вчальної частини, 1951–52 — доцент кафедри геоморфології, 1959–68 — завідувач музею земле­знавства Львівського університету. Наукові дослідже­н­ня: економічна історія України 18 ст.; гео­графія степів Херсонщини, Асканії-Нової; сільськогосподарські ресурси Даге­стану, ландшафти Східного Сибіру (Прибайка­л­ля, Даурії, басейнів Селенги, Шилки та Аргуні), природні ресурси Зеравшанської долини; агро­ґрунтове ра­йонува­н­ня Ставропільщини; агрогео­графічне ра­йонува­н­ня західних областей України.