Бядуля Змітрок

БЯДУ́ЛЯ Змітрок (справж. — Плавник Самуїл Юхимович; Плаўнік Самуіл Яфімавіч; 23. 04. 1886, містечко Посадець на Віленщині, нині с. Посадець Мінської обл., Білорусь — 03. 11. 1941, похов. у м. Уральськ, Казахстан) — білоруський письменник. Член СП СРСР (1934). Державні нагороди СРСР. Навч. у євр. духов. семінарії. Був домаш. учителем, від 1902 — конторщиком на лісорозробках. 1912 Б. запросили у Вільно (нині Вільнюс) працювати в білорус. культурній організації. Разом із Янкою Купалою видавав г. «Наша ніва». Влітку 1915 повернувся до Білорусі, працював у Мінську в Білорус. комітеті біженців. Після більшов. перевороту 1917 — співробітник г. «Савецкая Беларусь», був ред. дит. часопису «Зоркі» і краєзнав. «Наш край», чл. літ. об’єдн. «Маладняк», згодом — «Узвышша». На поч. 2-ї світової війни переїхав до Казахстану. Друкувався від 1910. У 1913 вийшла перша книжка лірич. мініатюр у прозі «Абразкі» (С.-Петербург). Згодом з’явилися кн. «Пад родным небам» (1922), зб. оповідань «На зачарованих гонях» (1923), «Буралом» (1925), «Апавяданні» (1926), «Паэмы» (1927), «Дылегатка: Апавяданні» (1928), «Незвычайныя гісторыі» (1931), «Па пройдзеных сцежках» (1940) та ін.; повісті «Салавей» (1928; 1929, екранізов. і поставлена 1937, однойм. балет — 1939), «Набліжынне» (1935), «У дрымучых лясах» (1939), роман «Язэп Крушынскі» (у 2-х т., 1929–32) та ін. На вірші Б. написано чимало пісень. Писав книги для дітей: «Качачка-цацачка» (1927), «Вясной» (1928), «Гаспадарка» (1930), «Хлопчык з-пад Гродна» (1940), «Люцік» (1941), «Апавяданні» (1947), «Мае забавы» (1949; 1953), «Казкі» (1956), «Сярэбраная табакерка» (1958), «Дзень добры!» (1979) та ін. Основні мотиви творчості: гостро емоційне захоплення рідним краєм, поетизація сільс. побуту, боротьба білорус. селян із панами за часів кріпацтва, засудження соц. несправедливості й віра в краще майбутнє, теми мистецтва, складна доля молодих талантів з народу, які не могли вільно розвиватися за тогочас. умов соц. і нац. гніту, колоритне зображення побуту білорус. містечка напередодні 1-ї світової війни, її антигуман. сутності, розкриття духов. змісту праці, відображення склад. процесів сусп. життя. Б. видав також літературознавче дослідж. «Вера, паншчына і воля у беларускіх народных песнях і казках» (1924), кн. нарисів «Дзесяць» (1930). Усі твори Б. опубл. в Мінську. Переклав білорус. мовою окремі твори Шолом-Алейхема, С. Годинера, С. Каган, багато віршів Т. Шевченка та окремі твори М. Рильського, Ю. Будяка. Укр. мовою деякі твори Б. переклали Л. Кардиналовська, Ю. Назаренко, В. Поліщук, П. Панч, Д. Олександренко, В. Козаченко, Б. Степанюк, О. Петровський та ін.

Завантажити статтю