Бядуля Змітрок

БЯДУ́ЛЯ Змітрок (справж. — Плавник Самуїл Юхимович; Плаўнік Самуіл Яфімавіч; 23. 04. 1886, містечко Посадець на Віленщині, нині с. Посадець Мінської обл., Білорусь — 03. 11. 1941, похов. у м. Уральськ, Казах­стан) — білоруський письмен­ник. Член СП СРСР (1934). Державні нагороди СРСР. Навч. у євр. духов. семінарії. Був домаш. учителем, від 1902 — конторщиком на лісорозробках. 1912 Б. за­просили у Вільно (нині Вільнюс) працювати в білорус. культурній організації. Разом із Янкою Купалою видавав г. «Наша ніва». Влітку 1915 повернувся до Білорусі, працював у Мінську в Білорус. комітеті біженців. Після більшов. пере­вороту 1917 — спів­робітник г. «Савецкая Беларусь», був ред. дит. часопису «Зоркі» і крає­знав. «Наш край», чл. літ. обʼ­єдн. «Маладняк», згодом — «Узвыш­ша». На поч. 2-ї світової війни пере­їхав до Казах­стану. Друкувався від 1910. У 1913 ви­йшла перша книжка лірич. мініатюр у прозі «Абразкі» (С.-Петербург). Згодом зʼявилися кн. «Пад родным небам» (1922), зб. оповідань «На зачарованих гонях» (1923), «Буралом» (1925), «Апавя­дан­ні» (1926), «Паэмы» (1927), «Дылегатка: Апавя­дан­ні» (1928), «Незвычайныя гісторыі» (1931), «Па пройдзеных сцежках» (1940) та ін.; повісті «Салавей» (1928; 1929, екранізов. і по­ставлена 1937, однойм. балет — 1939), «Набліжын­не» (1935), «У дрымучых лясах» (1939), роман «Язэп Крушынскі» (у 2-х т., 1929–32) та ін. На вірші Б. написано чимало пісень. Писав книги для дітей: «Качачка-цацачка» (1927), «Вясной» (1928), «Га­спадарка» (1930), «Хлопчык з-пад Гродна» (1940), «Люцік» (1941), «Апавя­дан­ні» (1947), «Мае забавы» (1949; 1953), «Казкі» (1956), «Сярэ­браная табакерка» (1958), «Дзень добры!» (1979) та ін. Основні мотиви творчості: гостро емоційне захопле­н­ня рідним краєм, поетизація сільс. побуту, боротьба білорус. селян із панами за часів кріпацтва, засудже­н­ня соц. не­справедливості й віра в краще майбутнє, теми мистецтва, складна доля молодих талантів з народу, які не могли вільно роз­виватися за тогочас. умов соц. і нац. гніту, колоритне зображе­н­ня побуту білорус. містечка напередодні 1-ї світової війни, її антигуман. сутності, роз­кри­т­тя духов. змісту праці, від­ображе­н­ня склад. процесів сусп. життя. Б. видав також літературо­знавче дослідж. «Вера, паншчына і воля у беларускіх народных песнях і казках» (1924), кн. нарисів «Дзесяць» (1930). Усі твори Б. опубл. в Мінську. Пере­клав білорус. мовою окремі твори Шолом-Алейхема, С. Годинера, С. Каган, багато віршів Т. Шевченка та окремі твори М. Рильського, Ю. Будяка. Укр. мовою деякі твори Б. пере­клали Л. Кардиналовська, Ю. Назаренко, В. Поліщук, П. Панч, Д. Олександренко, В. Козаченко, Б. Степанюк, О. Петровський та ін.

Завантажити статтю