Бабак Микола Пантелеймонович

Визначення і загальна характеристика

БАБА́К Микола Пантелеймонович (10. 06. 1954, с. Воронинці Іркліїв. р-ну Полтав. обл., нині Чорнобаїв. р-ну Черкас. обл.) — художник, письмен­ник. Народний художник України (2016). Член НСХУ (1990). Національна премія України імені Т. Шевченка (2010). Навч. у Вижниц. худож. училищі та Краснояр. ін­ституті. 1974– 79 працював оформлювачем: на Черкас. хім. під­приємстві «АЗОТ», згодом — на Черкас. комбінаті худож. реклами. 1979–84 разом з монументалістами Г. Новосьоловим, О. Лапком, В. Слободкіним виконував роз­писи, мозаїки, вітражі у Красноярську, Кемерові, Бєлові, Новокузнецьку, Якутську, Мага­дані, Усть-Нері. 1985 подорожував Прибалтикою, Серед. Азією та Закавказ­зям. Від 1980 — на творчій роботі. Учасник худож. ви­ставок в Україні та за її межами, зокрема «Молодість країни» (1986), «50 років СХ України» (1988), «Живопис–98», «Новітні спрямува­н­ня», 51-го Венеціанського бієнале (одибві — 2005). Роботи зберігаються у НХМ. Про­грамні станкові твори: «День ненароджених птахів» (1988), «Де ви тепер, кати мого народу?» (1989), «Печать смерку» (1994), «Досвітня сублімація» (1996). Роботи виконано у напрямах гіпер­реалізму, неоекс­пресіонізму, транс­авангарду, ви­пробував себе також в асамбляжі. Дотримується концепт. та стильових принципів по­ставангарду. Автор роману «Вільхова кров» (К., 1998), в якому уникає прямої оповід­ності, сюжет. і фабул. кон­стант, натомість конструює текст з елементів потоку сві­домості, різних документів, абсурдист. діалогів, лірич. від­ступів; атмо­сфера роману насичена від­чу­т­тям трагізму ви­пробувань, що випали укр. народові у 20 ст. Спів­автор і видавець антології поетів Черкащини «Толока» (Чк., 1991), книг «Боже, ми вільні» (Чк., 1993) та «Доба туманів» (Чк., 1995), автор моно­графії «Народна ікона середньої Над­дні­прянщини ХVIII–ХХ ст.» (К., 2009).

Літ.: Микола Бабак. Живопис, асамбляж. К., 1999.

О. К. Федорук

Завантажити статтю