Космічних досліджень Інститут НАНУ

КОСМІ́ЧНИХ ДОСЛІ́ДЖЕНЬ Інститут HАHУ та Державного космічного агентства України – науково-дослідна установа з дослідження космічного простору. Засн. 1996 на базi вiд­­дiл. систем упр. Iн-ту кiберне­­ти­­ки HАHУ (Київ). Складається з 6-ти відділів: керування динаміч. системами; косміч. плазми (з неструктур. лаб. астрофізики); косміч. інформ. систем і технологій; дистанц. методів та перспектив. приладів; наук про мікрогравітацію (з неструктур. лаб. систем. аналізу косміч. діяльності); супутник. дослідж. ближнього космосу. Має також філії – Львів. та Харків. центри. Основні напрями наук. досліджень: сонячно-земні зв’язки та космічна погода; космічні інформ. системи і технології, методи об­­роблення аерокосміч. даних; космічне матеріалознавство; розроблення перспектив. приладів для косміч. дослідж.; теорія та методи керування складними динаміч. системами косміч. призначення (зокрема розроблено оригін. методи керування динаміч. системами в умовах невизначеності). Інститут бе­­ре участь у нац. та міжнар. проектах з дослідж. навколозем. космосу «Радіоастрон», «Резонанс», «Фобос-Ґрунт», «Варіант» (на борту штуч. супутника Землі «Січ-1»), «Потенціал» (на борту штуч. супутника Землі «Січ-2»); спостереження Землі (метод. забезпечення та розроблення інформ. сервісів у рамках програми GEO-UA; підготовка Рос.-Укр. програми для Міжнар. косміч. станції); представляє інте­­реси України в міжнар. кос­міч. організаціях і робочих групах (COSPAR, CEOS, GEO); спільно з Інститутом кібернетики НАНУ видає наук.-тех. ж. «Проблемы управления и информатики». На базі Інституту 2010 створ. Регіон. центр підтримки програми UN-SPIDER (використання космосу для моніторингу надзвичай. ситуацій). Кількість співроб. – 100 осіб, з них 1 академік НАНУ, 1 чл.-кор. НАНУ, 11 д-рів і 18 канд. н. Перший дир. – В. Кунцевич, від 2007 – О. Федоров.

О. О. Ніжніченко

завантажити статтю