КОСМІ́ЧНИХ ЗА́СОБІВ УПРАВЛІ́­Н­НЯ ТА ВИ­ПРО́БУВА­Н­НЯ Національний Центр Під­порядкований Державному космічному агентству України. Створено 1960 у Криму по­близу м. Євпаторія (с. Вітине Сакського ра­йону) як Центр дальнього космічного звʼяз­­ку. Технічного основу Центру складав космічний радіотехнічний комплекс «Плу­­тон», оснащений унікальними антенами, які не мають світових аналогів. 1962 за його допомогою забезпечено управлі­н­ня польотом пер­­шої в світі автоматичної між­планетної станції «Венера-1». Через 4 роки здійснено запуски апаратів «Венера-2» та «Венера-3», згодом — низки космічних апаратів серій «Місяць», «Венера», «Марс», за допомогою яких від­працьовували динаміку польотів і посадки на планети Сонячної системи, ви­вчено атмо­сферу планет, вирішено про­блеми пере­дачі інформації.

Багаторічний досвід керува­н­ня автоматичними між­планетними станціями, екс­плуатація наземних станцій дальнього космічного звʼяз­­ку, досягне­н­ня у галузі електроніки, інформатики, радіотехніки, машинобудува­н­ня до­зволили створити у 2-й половині 1970-х років науково-дослідницький комплекс — ра­­діоастрономічний теле­скоп РТ-70. У 2-й половині 1990-х років Центр під час керува­н­ня космічним апаратом «Січ-1» здійснив низку наукових екс­периментів, що до­зволило зробити значну кількість від­крит­тів і від­працювати нові технології. Від 1996 — сучасна назва. Основні напрями діяльності: керува­н­ня польотами національних космічних апаратів різного при­значен­­ня; на­да­н­ня послуг щодо керува­н­ня космічними апаратами в рамках між­народних про­грам; контроль технічними засобами сейсмічної об­становки та інших геофізичних явищ на території України і світу; проведе­н­ня наукових досліджувань; на­да­н­ня широкого спектру послуг у різних сферах діяльності. Від 1997 Центр очолює С. Малевінський.