Бейліс Вольф Мендельович
БЕ́ЙЛІС Вольф Мендельович (24. 03. 1923, м. Васильків, нині Київ. обл.– 15. 02. 2001, Луганськ) — історик. Доктор історичних наук (1977), професор (1978). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1950). Учителював (1956–64); від 1964 працював у Ворошиловгр. пед. інституті (нині Луган. пед. університет): 1964–70 — викладач, 1970–78 — доцент, від 1978 — проф., 1978–89 — завідувач кафедри заг. історії. Досліджував араб. середньовічні джерела, джерела з історії Сх. Європи у 9–13 ст., Кавказу, Серед. Азії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Про назву Києва у арабських географів 10 ст. та спроби її тлумачення в історичній літературі // УІЖ. 1960. № 1; Сведения о Черном море в сочинениях арабских географов 9–10 вв. // Ближний и Средний Восток. Москва, 1962; П’ять видань книги ібн-Фадлана // УІЖ. 1965. № 3; Ал-Идриси о Восточном Причерноморье на юго-восточной окраине русских земель // Древнейшие государства на тер. СССР: Мат. и исследования. 1982 г. Москва, 1984; Арабские авторы ІХ — первой половины Х века о государственности и племенном строе народов Европы // Там само. Москва, 1985; 1986; Представления о цивилизациях древности в системе исторических знаний ал-Йакуби и ал-Масуди // Ислам и проблемы цивилизационных взаимодействий. Москва, 1994.
Людина 