Белґрад
БЕ́ЛҐРАД (Беоґрад) — столиця Сербії і Чорногорії. Розміщ. при впадінні р. Сава в Дунай. Насел. бл. 2 млн осіб (2002). На місці Б. від 3 ст. до н. е. існувало кельт. укріпл. поселення Синґідун, у 1 ст. до н. е. — 4 ст. н. е. — рим. місто Синґідунум. З ниніш. назвою відомий від 9 ст. Б. почергово володіли Болгар. царство, Візантія, у 16–19 ст. — Осман. імперія (1521–1806, 1813–30) і Австро-Угорщина (1688–90, 1718–39, 1789–91). Від 1918 — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (1929–2003 — Югославії). Порт на Дунаї. Міжнар. аеропорт. Розвинені машинобудування, хім., текстил., легка, деревообробна, харчової промисловості. Проводяться міжнар. ярмарки. У Б. діють Сербська АН, Белґрад. університет (засн. 1863). Музеї: народний, югослав. і зарубіж. мистецтв, сучас. мистецтва, ужитк. мистецтва, етнографічний; художня галерея, нар. б-ка, нац. театр. Місто зазнало руйнувань під час війни на Балканах. В арх-рі — поєднання стилів сх. і зх. цивілізацій. Залишки рим., середньовіч. серб. і турец. укріплень, мечеті 17 ст. (найвідоміша — Байраклі-Джамія, бл. 1690), будинки 18–19 ст. Зв’язки між Б. та Україною мають тривалу історію, однак їх інтенсивність починається від 1919, коли в Б. було відкрито місію ЗУНР, хоч дипломат. відносини між державами на той час не вдалося встановити. Від весни до жовтня 1919 в Б. діяла укр. військ.-санітарна місія, в якій працював П. Франко (згодом — місія Укр. Червоного Хреста на Балканах, яку відвідував Д. Дорошенко), що організовувала транспортування укр. полонених в Україну та допомагала біженцям. Члени місії представляли Україну й в заснованому в серед. 1919 товаристві «Друштво Словенске Узаjамности», яке того ж року видало кн. «Українське питання». 1920 в Б. виник укр. комітет, що видавав г. «Українське слово» та «Українська трибуна». У 1920–30-х рр. активно діяли укр. товариство «Просвіта» й Укр. громада, при яких виступали аматор. театр. трупи. Зусиллями громади 1925 проведено Шевченківський вечір, що відтоді став традиц. Днем укр. культури в Югославії. Від 1930 діє греко-католиц. парафія, яку 1961–80 очолював Г. Букатко. Від 1933 у Б. діяв Союз укр. організацій у Королівстві Югославія (голова Г. Шевчик). У березні 1939 у Б. перебував президент Карпат. України А. Волошин з кількома міністрами та вищими урядовцями Карпат. України. Нині у Б. проживає понад 1 тис. українців. Від 1994 в Б. діє Посольство України.