Коссак Михайло Андрійович
КО́ССАК Михайло Андрійович (08. 04. 1874, с. Вигнанка, нині Горішня Вигнанка Чортків. р-ну Терноп. обл. — 02. 01. 1938, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) — композитор, диригент, педагог. Брат М. Костів, В. Коссака, К. Рубчакової та М. Чернявської, батько В. Сорокової. Дійсний член НТШ, чл. спілки «Робмис» (1919). Закін. Львів. консерваторію Польс. муз. товариства (1906; курс диригування, гармонії та інструментування). 1893–96 — хорист, хормейстер польс. оперет. трупи Ю. Мишковського. 1896–1914 — хормейстер і диригент театру товариства «Руська бесіда» (Львів), водночас 1899–1907 — викладач драм. студії при ньому.
Серед учнів — В. Коссак, С. Стадникова, І. Рубчак, К. Рубчакова. Разом із Й. Стадником 1904–13 уперше на укр. сцені поставив опери «Роксолана» Д. Січинського (завершив її оркестрування), «Еней на мандрівці» Я. Лопатинського, «Фауст» Ш. Ґуно, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Кармен» Ж. Бізе та ін. Серед постановок — оперети М. Вербицького, М. Лисенка, М. Кропивницького, Ж. Оффенбаха, К. Целлера, Й. Штраусса, Ф. Легара. Автор романсів, маршів, п’єс та нар. пісень для скрипки, музики до театр. вистав. 1909 брав участь в організації запису укр. нар. пісень, творів С. Гулака-Артемовського та М. Лисенка на грамплатівки. 1912 вийшла грамплатівка із записами творів у виконанні К. 1914 мобілізов. до австро-угор. армії, був військ. диригентом. 1915 потрапив у рос. полон. У таборі військовополонених у Ташкенті організував разом із С. Людкевичем Укр. хор (1917–18). Був диригентом хорів у театрах М. Садовського (1918–19), муз. драми (1919–21; обидва — Київ). У 1921 переїхав до Кам’янця-Подільського, де викладав у муз. школі. 1925–35 (з перервою) — асист., зав. лаб. муз.-вокал. мистецтва ІНО, водночас від 1934 — керівник відновлених хор. та симф. гуртків при ньому. Після закриття ІНО 1935 працював піаністом-акомпаніатором у кінотеатрі. 26 грудня 1937 заарешт. за звинуваченням у «націоналіст. діяльності», 30 грудня засудж. до розстрілу.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Український марш» для духового оркестру (1905); в’язанки нар. пісень для струн. оркестру — «Що краще?» (1909), «Зоря» (1912).
Рекомендована література
- Медведик П. Діячі української музичної культури: Мат. до біобібліогр. слов. // Зап. НТШ. Т. 226: Пр. Музикозн. комісії. Л., 1993;
- Назаренко Є. Д. Подвижник мистецтва // Мат. 9-ї Поділ. істор.-краєзн. конф. Кам’янець-Подільський, 1995.
Завантажити статтю
Людина 
