КО́ССАК Василь Андрі­йович (12. 02. 1886, м. Чортків, нині Тернопільська обл. — 23. 05. 1932, м. Стрий, ни­­ні Львівська обл.) — актор, спів­ак (те­­нор), режисер, театральний діяч. Брат М. Костів, М. Кос­сака, К. Руб­чакової та М. Чернявської, чоловік І. Кос­­сакової. На­вчався в учительській семінарії у Чорткові; у студії при театрі товариства «Руська бесіда» у Льво­ві (викладачі М. Кос­сак, Й. Стад­ник), де 1903 (за інших даними — 1904) роз­почав сценічну діяль­ність, згодом був солістом оперної трупи цього театру (до 1914). Організував у Львові «Легкий театр» (1914), Український людовий театр (1915, від 1916 — театр товариства «Українська бесіда»), у якому від­новив довоєний репертуар, по­ставив пʼєси: «Дя­­дя Ваня» А. Чехова, «Дві сімʼї» М. Кропивницького, «Чорна Пан­­тера і Білий Ведмідь» В. Вин­ниченка, «Орфей у пеклі» Ж. Оф­фенбаха. 1915 після заборони російським комен­дантом Львова ви­став українською мовою — у водевільному те­­атрі мініатюр «Cassino de Paris» Й. Вейса. 1916 мобілізований до ав­стрійської армії. 1918–20 — керівник теат­­ру товариства «Українська бесіда» у Львові та Польщі, 1920–22 — «Українського театру дружини» (м. Коломия, нині Івано-Франківська обл.). Від 1922 грав у театрі товариства «Українська бесіда» (під керівництвом О. Загарова, Й. Стадника). 1924–27 ви­ступав у мандрівному Українському театрі Й. Стадника, 1929–31 очолював Український театр імені М. Старицького (м. Стрий, нині Львівська обл.). Від 1931 працю­­вав в українському театрі «Цвіркун» (Львів).