ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Белень Магдалина Іванівна

БЕЛЕ́НЬ Магдалина Іванівна (дівоче – Пуглик; 04. 03. 1951, с. Невицьке Ужгород. р-ну Закарп. обл.) – художник декоративно-прикладного мистецтва. Сестра В. Балоги, дружина М. Беленя. Заслужений художник України (2012). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2006). Член НСХУ (1977), НСМНМУ (2001). Закін. Ужгород. училище приклад. мистецтва (1973; викл. А. Дунчак, А. Бачинська-Сельська, В. Берец), де відтоді й викладала (до 1985). Водночас працювала у видавництві «Карпати» та на Закарп. худож.-вироб. комбінаті (від 1985 – художник-кераміст цього комбінату). Її керамічні «закарпатці» сповнені життєвої мудрості й гумору, «небесні янголи» приземлені, наділені земними рисами. Серія робіт присвячена дитинству. Відома також як майстриня ручного ткацтва: «Натюрморт із яблуками» (1991), «Святість душі матері» (1995), «Мадонна» (1996). На основі іконогр. матеріалу створила унікал. серію керам. скульптур з 40-а композицій, присвяч. націям і народностям, які проживають у Карпатах (2000–01). Від 1972 бере участь в обл., від 1973 – респ. та закордон. виставках. Персон. виставки в Ужгороді (1976, 1996, 1998, 2000–01) та Мукачевому (1996). Про творчість Б. на кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка знято два докум. фільми. Роботи зберігаються в музеях України, Грузії, Музеях укр. мистецтва у Торонто і Нью-Йорку.

Тв.: графічні – «З гір Карпатських» (1981), «Висота» (1982), «Квіти Верховини» (1985), «Пісні Прикарпаття» (1988); живописні – «Після спеки» (1990), «Мелодія пробудження» (1995), «Натюрморт з іконою» («Казанська Богоматір», 1996), «Едем. Вигнання з раю» (1998); керамічні – «Золоті зерна» (триптих, 1978), панно «Пісня Словаччини» (триптих, 1986), декор. тарілки «Дівочі забави» (8 шт., 1990), декор. вставки «Сільські будні» (триптих, 1998), рельєф «Відданиця» (2001); скульптурні – «Великдень! Женуть качки» (1983), «Угорська пара: Дід і Катерина» (1988).

Літ.: Художники Закарпаття: Альбом-каталог. Уж., 2001; Художники Закарпаття: До 75-річчя Закарпатської організації НСХУ. Уж., 2021.

М. М. Вегеш

Основні твори

графічні – «З гір Карпатських» (1981), «Висота» (1982), «Квіти Верховини» (1985), «Пісні Прикарпаття» (1988); живописні – «Після спеки» (1990), «Мелодія пробудження» (1995), «Натюрморт з іконою» («Казанська Богоматір», 1996), «Едем. Вигнання з раю» (1998); керамічні – «Золоті зерна» (триптих, 1978), панно «Пісня Словаччини» (триптих, 1986), декор. тарілки «Дівочі забави» (8 шт., 1990), декор. вставки «Сільські будні» (триптих, 1998), рельєф «Відданиця» (2001); скульптурні – «Великдень! Женуть качки» (1983), «Угорська пара: Дід і Катерина» (1988).

Рекомендована література

  1. Художники Закарпаття: Альбом-каталог. Уж., 2001;Google Scholar
  2. Художники Закарпаття: До 75-річчя Закарпатської організації НСХУ. Уж., 2021.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Белень Магдалина Іванівна / М. М. Вегеш // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-39037. – Останнє поновлення : 12 січ. 2024.

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

2-й

Дата виходу друком тому:

2003

Дата останньої редакції статті:

2024-01-12

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Людина

Ключове слово:

художник декоративно-прикладного мистецтва

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

39037

Кількість переглядів цього року:

8

Схожі статті

Площанський
Людина  | 2023
О. О. Назаренко
Андрусів
Людина  |  Том 8 | 2008
З. А. Чегусова
Берец
Людина  |  Том 2 | 2024
О. В. Юрченко-Микита

Нагору