БЕЛЕ́НЬ Михайло Олексі­йович (19. 05. 1951, с. Лісковець Між­гір. р-ну Закарп. обл.) — скульптор, графік, медальєр, живописець. Чоловік М. Белень. Член НСХУ (1983), НСЖУ (1996). Премія ім. М. Островського (1989), обл. премія ім. Д. Вакарова (1989). Заслужений художник України (2002). Закін. Київський художній ін­ститут (1983; викл. В. Бородай, В. Борисенко, І. Макогон, В. Швецов), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1989). Працював гол. художником Закарп. худож.-вироб. комбінату (1984–87). Член респ. худож. ради зі скульптури Худож. фонду України, чл. правлі­н­ня Закарп. організації НСХУ та голова секції скульптури. 1995– 98 створив серію мемор. дощок діячам історії та культури Закарпа­т­тя: єпис­копам Андрію Бачинському, Теодору Ромжі, художникам Й. Бокшаю, Г. Глюку, А. Ерделі, Ф. Манайлу, артисту М. Садовському, князю Ф. Корятовичу, президентові Карпат. України А. Волошину, голові її cейму А. Штефану та ін. Автор памʼятників «Ро­зірваний лист», присвяч. євреям — жертвам гітлерівців (1994), загиблим міліціонерам Закарп. УВС (1997), О. Духновичу (1997; усі — Ужгород); поетові І. Гурдзану (с. Лісковець Між­гір. р-ну, 1979), художникові М. Мункачі (Мукачеве, 1994), пілотам, полеглим під час 2-ї світової війни (Дукля, Словач­чина, 1987), З. Мозговому (с. Тересва Тячів. р-ну, 1988), С. Вайді (м. Тячів, 1990), Ю. Гуці-Венеліну (м. Свалява, 1992), В. Гренджі-Донському (Між­гірʼя, 2000) та ін. Творам Б. властиві пластичність, гармонія ліній та обʼємів. Створив серії медалей, присвяч. художникам епохи Від­родже­н­ня, укр. художникам-класикам дореволюц. періоду, рос. художникам-пере­движникам; понад сто медалей присвятив ви­знач. діячам Карпат. Русі. Медалі виконані в різних техніках, з різних матеріалів; вони по­значаються майстерністю викона­н­ня, оригінальною композицією. Б. — автор графіч. серії «Етно­графія Карпат» (35 аркушів) та понад 40 порт­ретів князів та геть­манів України; публіцист. творів: «Смерековий хрест» (1995), «Карпатська Україна в порт­ретах» (1998), «О. Духнович» (1999), «Скарби предків» (2000, усі — Ужгород). Учасник худож. ви­ставок: обл. — від 1975, респ. — від 1980, закордон. — від 1987. Персон. ви­ставки від­бувалися в Ужгороді (1977, 1984, 1986, 1995, 2001), Києві (1980), Кошицях (Словач­чина, 1987), Сваляві (1990), Мукачевому (1992).