Коссар Володимир
КОССА́Р Володимир (23. 11. 1890, с. Русилів, нині Буського р-ну Львів. обл. — 11. 05. 1970, м. Сент-Катарінс, провінція Онтаріо, Канада) — громадсько-політичний діяч, військовик. Батько Л. Коссара. Закін. Львів. реал. гімназію (1909), Рільничу академію в Дублянах (нині місто Жовків. р-ну Львів. обл., 1912). У 1912–18 служив офіцером у австро-угор. армії. Учасник 1-ї світової війни. Від 1918 — в УГА: командир 3-го відділу групи «Схід», начштабу 9-ї Сокал. бригади, начштабу 1-ї дивізії УГА, командир 5-ї Сокал. бригади. У серпні 1919 взяв участь у здобутті Києва. 1920 інтернований, мешкав у таборах Німецьке Яблонне та Ліберець (Чехо-Словаччина). Згодом — співроб. Міністерства землеробства Чехо-Словаччини, яке відрядило його до Ужгорода, де працював у відділі госп. освіти Цивіл. управи й викладав у вчител. і греко-катол. богослов. семінаріях. 1923 здобув диплом інж. госп. шкіл. 1927 емігрував до Канади. Займався фермерством; від 1935 — науковий співробітник Саскачеван. університету (1940 захистив магістер. дис.); 1942–48 — у резерві Канад. ЗС. Брав активну участь у громад. діяльності: 1937–54 — голова крайової екзекутиви Укр. нац. об’єдн. Канади; водночас від 1950 — гол. контролер, від 1960 — директор канцелярії Укр. нар. союзу; 1952–54 — ред. тижневика «Новий шлях». Зробив знач. внесок у збереження та розвиток укр. культури, реліг. традицій і мови, допомагав інтернов. воякам 1-ї дивізії УНА уникнути репресій та виїхати до Канади.
Рекомендована література
- Філь Л. Інженер Володимир Коссар // Новий шлях. 1980, 27 груд.