Костащук Василь Миколайович
КОСТАЩУ́К Василь Миколайович (04. 10. 1885, с. Тулова, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. — 10. 11. 1931, Київ) — історик. Закін. Заліщиц. гімназію (нині Терноп. обл.), Чернів. університет (1912). Член Укр. радикал. партії (від 1910). Учителював у Городенків. укр. приват. гімназії (нині Івано-Фр. обл.). 1914 мобілізов. до австро-угор. армії, того ж року пораненим потрапив у рос. полон. 1917 звільнений, переїхав до Києва. Працював у серед. і спец. навч. закладах, зокрема 1921–23 — директор труд. школи у м. Бориспіль (нині Київ. обл.); від 1924 викладав суспільствознавство у труд. школах Києва та читав лекції з польс. мови на Н.-д. каф. марксизму-ленінізму; 1927–31 — співроб. Комісії історії Зх. України при ВУАН; водночас 1928–30 — асп. Н.-д. каф. історії України при ВУАН під керівництвом М. Грушевського. Досліджував проблеми історії Галичини та Буковини. Автор розвідок «Організація ремісників на Україні» (1926), «До замаху на пам’ятник Пушкіна в Харкові 1904 р.» («Україна», К., 1927, кн. 6), «Сорокалітній ювілей літературної творчості Ольги Кобилянської» (там само), «Громадське й культурне життя Буковини від 1848 р. до 1914 р.» (там само, 1928, кн. 1), «Економічний та соціальний стан Галичини в першій половині ХІХ ст. і австрійський абсолютизм» (1930), низки статей і спогадів про В. Стефаника.
Рекомендована література
- Юркова О. В. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924–1930 рр.). К., 1999;
- Рубльов О. С. Сторінка з історії київського «галичознавства» 1920-х рр.: аспіранти М. С. Грушевського О. Павлик і В. Костащук // УІЖ. 2003. № 2.