Березанська Софія Станіславівна
БЕРЕЗА́НСЬКА Софія Станіславівна (15. 05. 1924, м. Камʼянець-Подільський, нині Хмельн. обл. — 02. 05. 2024, Київ) — археолог. Дружина Ю. Березанського, мати Н. Євдокимової. Доктор історичних наук (1978). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1977). Закін. Київський університет (1948). Від 1953 працювала в Інституті археології НАНУ: від 1966 — старший науковий співробітник, 1986–97 — провідний науковий співробітник. Досліджувала історію насел. Пн. України часів раннього, серед. та пізнього бронз. віку. Провела бл. 40 археол. експедицій, серед яких багаторічні біля с. Пустинка Черніг. обл., в урочищі Усове Озеро Донец. обл. і с. Гордіївка Вінн. обл. Обґрунтувала концепцію культур. розвитку насел. Пн. України від пн.-сх. варіантів трипіл. культури через памʼятки культур шнурової кераміки до східнотшинец. та білогрудів. (раннього заліз. віку) і далі до ранньословʼян. утворень. Виділила багатоваликової кераміки, східнотшинецьку, лебедівську культури. Розробила методику виявлення та повного розкриття всіх житл. споруд на досліджуваній памʼятці. Одна з авторів колект. монографій «Археологія Української РСР» (К., 1971, т. 1) та «Давня історія України. Первісне суспільство» (К., 1997, т. 1).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Бронзовий вік на Україні. К., 1964; Средний период бронзового века в Северной Украине. К., 1972; Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре. К., 1974; Северная Украина в эпоху бронзы. К., 1982; Культуры эпохи бронзы на территории Украины. К., 1986 (співавтор); Усово Озеро. Поселение срубной культуры на Северском Донце. К., 1990; Das Graberfeld von Hordeevka. Berlin, 1998 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
