БЕ́РЕСНЄВ Борис Іванович (26. 03. 1928, м. Курган, РФ — 28. 12. 1990, Прага, похов. у Москві) — матеріало­знавець. Доктор технічних наук (1974), член-кореспондент АН УРСР (1978). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. ін­ститут хім. машинобудува­н­ня (1951). У 1952–53 — інж.-кон­структор Урал. філіалу АН СРСР (Свердловськ, нині Єкатеринбург); від 1953 — інж. Ін­ституту високих тисків АН СРСР (Москва); від 1957 — молодший науковий спів­робітник Ін­ституту фізики металів АН СРСР (Свердловськ); 1961–70 — старший науковий спів­робітник Ін­ституту фізики землі АН СРСР (Москва); 1970–78 — зав. лаб. Ін­ституту фізики металів АН СРСР (Свердловськ); від 1978 — завідувач від­ділу гідроекс­трузії без­перервних профілів Фіз.-тех. ін­ституту АН УРСР (Донецьк). Ви­вчав зміни фізико-тех. властивостей твердих тіл, що за­знали впливу високого тиску. Досліджував можливості викори­ста­н­ня ефектів тиску на поліпше­н­ня мех. властивостей для технол. цілей і створе­н­ня на цій основі принципово нових способів обробле­н­ня матеріалів; створе­н­ня апаратури високого тиску, методик проведе­н­ня на ній фіз. екс­периментів і здійсне­н­ня нових технолог. процесів; практ. за­стосува­н­ня технолог. процесів, заснованих на викори­стан­ні високих тисків. Роз­робив наук. основи процесу гідроекс­трузії металів, за­пропонував метод гідро­стат. пресува­н­ня крихких металів.