БЄ́ЛІЦЕР Наталія Володимирівна (27. 03. 1939, Москва — 18. 06. 2026, Київ) — біо­лог-ботанік. Доктор біо­логічних наук (1979). Дочка В. Бєліцера. Закінчила Київський університет (1962). Працювала в Ін­ституті ботаніки АН УРСР: старший лаборант (1962), від 1965 — молодший науковий спів­робітник, 1972–83 — старший науковий спів­робітник; 1983–85 — старший науковий спів­робітник, 1986–95 — головний науковий спів­робітник Ін­ституту біо­хімії НАНУ. Брала участь у правозахисному русі в Україні. 1995–98 — незалежний екс­перт Ін­ституту демократії імені П. Орлика. Від 1998 працювала у Верховній Раді України помічником народного депутата з питань облаштува­н­ня депортованих кримських татар.  Ви­вчала боротьбу за ви­зна­н­ня прав корін­них народів у світі; написала посібник «Кримські татари як корін­ний народ» (К., 2018). Основні наукові дослідже­н­ня — у галузі клітин­ної біо­логії. Роз­вивала і за­стосовувала методи електрон­ної мікро­скопії і цитохімії в дослідже­н­нях мем­бран­них і клітин­них процесів.