Костецький Анатолій Георгійович
КОСТЕ́ЦЬКИЙ Анатолій Георгійович (06. 12. 1948, Київ — 10. 03. 2005, там само) — письменник, літературознавець, перекладач. Кандидат філологічних наук (1980). Літературна премія імені Лесі Українки (1994), обласна літературна премія імені М. Трублаїні (1986). Закінчив Київський університет (1971), де викладав до 1981. Літературний співробітник журналу «Піонерія» (1981–82); завідувач редакції видавництва «Веселка» (1986–88); літературний редактор журналу «Барвінок» (1989–95). Дебютував 1972 збірки поезій «Джміль про сонечко гуде» (усі — Київ). Автор низки статей про лінгвістичні методи дослідження художньої літератури. Писав поетичні та прозові твори для дітей із влучно підібраними сюжетами і темами, асоціативними римуванням та довірливою оповіддю, гумором, іронією, майстерно поєднував дитячі мрії та фантазії з реальними світом. Перекладав твори для дітей білоруських, грузинських, туркменських, польських, німецьких та ін. письменників. Окремі твори К. перекладено російськими, білоруськими, молдавськими, чуваськими, туркменськими, вірменськими, естонськими, латиськими, болгарськими, угорськими, польськими, чеськими, німецькими, англійськими й іншими мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- А метеликам весело. 1974; Весняні дарунки. 1976; Все про мене. 1977; Постукай у моє вікно. 1978; Лист до птахів. 1979; Все — як насправді. 1980; Пісня для всіх. 1982; Чого плаче хлопчик? 1983; Слово про матір. 1983; Суперклей Христофора Тюлькіна, або «Вас викрито — здавайтесь!». 1984; Бюро знахідок. 1985; Де літо живе? 1986; Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків. 1987; Все про тебе та про всіх. 1988; Як зробити день веселим. 1989; Нас батьки не розуміють. 1990; Пригодам — ура! 1995; Мої та твої таємниці. 2003; (усі — Київ).